TY - JOUR AU - Goncharenko, Oksana Hryhorivna PY - 2018/08/01 Y2 - 2024/03/28 TI - УПРАВЛІННЯ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЮ СИСТЕМОЮ З ПОЗИЦІЇ СЕРВІСНОГО ПІДХОДУ JF - Науковий вісник Полісся JA - НВП VL - 2 IS - 1(13) SE - МЕНЕДЖМЕНТ DO - UR - http://nvp.stu.cn.ua/article/view/139634 SP - 136-140 AB - Актуальність теми дослідження. На сучасному етапі розвитку економічної науки відбувається формування нових підходів до змістовного наповнення послуги у суспільному виробництві. В той же час наявність інших підходів дозволяє формувати методику оцінки сервісної діяльності, і як наслідок порізному обґрунтовувати їх надання на державних підприємствах. Постановка проблеми. Проблеми вивчення різноманітності підходів до формування сутності послуги за умов реалізації сервісного підходу присвячені наукові праці ряду вчених, але вони не відокремлюють специфіку цього підходу з врахуванням діяльності підприємств кримінально-виконавчої системи. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемам вивчення використання поняття послуги з позиції сервісного підходу присвячені праці таких вчених, як: К. Альбрехт, І. Котляров, Р. Норман, В. Плотніков, О. Моргулець. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Науковою новизною публікації є адаптування сервісного підходу під специфіку діяльності державних підприємств кримінально-виконавчої системи. Постановка завдання. Метою дослідження постає формування базисів управління кримінально-виконавчою системою на основі сервісного підходу. Виклад основного матеріалу. Еволюційний розвиток та семантичність категорій «послуга» та «сервіс» призвів до формування якісно нового підходу до їх застосування у кримінально-виконавчій системі. З суспільно-економічної точки зору діяльність кримінально-виконавчої системи полягає в виробництві суспільного блага загального користування, що передбачає ізолювання засудженого від суспільства і застосування заходів педагогічного впливу, тобто надання послуги усьому суспільству. Специфічними ознаками категорії «сервісна послуга» кримінально-виконавчої системи слід вважати таке: захист суспільства від осіб, які скоїли злочини; попит на ці послуги зі сторони суспільства; забезпечення безпеки і захисту декларованих інтересів особистості. Впровадження даної дефініції на законодавчому рівні забезпечить інноватику принципів управління кримінально-виконавчою системою з позиції сервісного підходу. Висновки. У результаті дослідження механізму управління кримінально-виконавчою системою з позиції сервісного підходу було підтверджено гіпотезу про необхідність надання «сервісної послуги» засудженим. ER -