Науковий вісник Полісся

Концептуальні засади організації обліку, контролю та оподаткування в межах системної корпоративної архітектури

2026-03-03T10:40:40+02:00

Стаття присвячена обґрунтуванню концептуальних засад організації обліку, контролю та оподаткуванню як взаємопов’язаних елементів системної корпоративної архітектури, що передбачає узгоджене поєднання стратегії розвитку, бізнес-процесів, інформаційних ресурсів і технологічної інфраструктури підприємства та зумовлює необхідність формування обліково-контрольних систем, інтегрованих у загальну систему корпоративного управління. В межах архітектурно-орієнтованого підходу запропоновано архітектурну модель взаємозв’язків між основними компонентами інтегрованої обліково-аналітичної системи підприємства, що відображає логіку руху інформаційних потоків від первинного обліку до системи підтримки прийняття рішень. Обґрунтовано доцільність ієрархічної організації обліку, контролю та оподаткування, що охоплює стратегічний, тактичний і операційний рівні управління.

Управління розвитком ринку страхових послуг в умовах становлення цифрової економіки

2026-03-03T11:03:30+02:00

У статті розглянуто теоретичні аспекти функціонування та розвитку ринку страхових послуг в умовах цифровізації економіки. Мета статті полягає в удосконаленні теоретичних положень управління діяльністю страхових компаній та розвитком ринку страхових послуг в умовах цифровізації економіки. Аналіз страхового ринку України у 2025 р. дозволяє зробити висновок про зростання обсягів надання страхових послуг та відносно стабільну роботу страхових компаній, незважаючи на військові дії та погіршення фінансово-економічного клімату. Розглянуто діяльність страхової компанії як суб’єкта ринку страхових послуг у контексті взаємозв’язку основних бізнес-процесів. Визначено особливості комунікаційного процесу з отримувачами страхових послуг в умовах впровадження цифрових технологій. Обґрунтовано актуальність цифровізації процесу надання цифрових послуг з погляду розвитку страхового ринку. Визначено основні функції управління бізнес-процесами страхової компанії в умовах цифровізації. Розглянуто базові інновації цифрової економіки, які доцільно використовувати в діяльності вітчизняних страхових компаній, а саме штучний інтелект, технологію великих даних та блокчейн-технологію. Визначено потенційні можливості та негативні чинники використання соціальних мереж у діяльності страхових компаній.

Інфраструктурне забезпечення сталого розвитку кредитних установ в умовах цифрової трансформації регіональних ринків фінансових послуг

2026-03-03T11:17:50+02:00

У статті підкреслено зростаючу взаємозалежність між фінансовою інфраструктурою, процесами цифровізації та розвитком електронної комерції, яка одночасно виступає драйвером попиту на фінансові послуги й індикатором ефективності інфраструктурних механізмів. Маркетингово-логістична інфраструктура в умовах цифрової економіки виконує функцію інтеграційного елементу між кредитною системою та ринком фінансових послуг, забезпечуючи трансформацію фінансових ресурсів у реальні економічні результати через канали збуту, постачання та споживання. Для виявлення просторових диспропорцій і оцінювання регіональної стійкості авторами запропоновано інтегральний Індекс стійкості регіональної кредитної інфраструктури (RCIRI), який базується на чотирьох компонентах, розрахунки якого виявили суттєву територіальну асиметрію. Обґрунтовано необхідність диференційованої регіональної інфраструктурної політики, спрямованої на зменшення диспропорцій, посилення цифрового доступу до фінансових послуг та підвищення адаптивної спроможності кредитної системи в умовах сучасних економічних і безпекових викликів.

Банківські фінансові інновації в системі регулювання рибного господарства та конкурентоспроможної аквакультури під впливом глобалізації і надзвичайних викликів

2026-02-18T15:05:20+02:00

У статті досліджено вплив банківських фінансових інновацій на систему регулювання рибного господарства та формування конкурентоспроможної аквакультури України в умовах глобалізації фінансових ринків і надзвичайних викликів. Обґрунтовано, що сучасний стан галузі характеризується підвищеними фінансовими та виробничими ризиками, зумовленими воєнними загрозами, логістичними обмеженнями, нестабільністю ринкового середовища та процесом налагодження доступу суб’єктів господарювання до фінансових ресурсів. Доведено, що традиційні механізми державного регулювання та фінансування рибного господарства є недостатньо ефективними в сучасних умовах, що зумовлює необхідність інтеграції інноваційних банківських фінансових інструментів у систему галузевого управління. Запропоновано підхід до визначення впливу банківських фінансових інновацій на галузь шляхом застосування інтегрального показника, що враховує рівень впровадження фінансових інновацій у ресурсоощадні технології. Доведено, що банківські фінансові інновації виконують мультиплікативну функцію, посилюючи інтеграцію суб’єктів аквакультури у глобальні ланцюги створення доданої вартості та сприяючи переходу галузі до моделей циркулярного та блакитного розвитку галузі.

Управління діяльністю небанківських фінансових установ на основі інструменту трансфертного ціноутворення

2026-03-03T14:09:14+02:00

У статті розглянуто теоретичні аспекти управління діяльністю небанківських фінансових установ в умовах використання трансфертного ціноутворення. Попередньо проведений аналіз сучасного стану ринку небанківських фінансових послуг в Україні дозволив сформувати матрицю стратегічних переваг, сильних і слабких сторін небанківського сектору із визначенням можливостей подальшого розвитку. Виокремлено основні чинники, що мають вплив на реалізацію потенціалу сильних сторін та можливості подальшого розвитку взаємодії на ринку небанківських фінансових послуг. До них віднесено: рівень доходів споживачів небанківських фінансових послуг і потреба у короткостроковому кредитуванні; чисельність учасників ринку фінансових послуг, зокрема банківських установ; ціна на аналогічні послуги, споживчі характеристики послуг, що надаються небанківськими фінансовими установами. Розглянуто сутність трансфертного ціноутворення в контексті діяльності небанківських фінансових установ. Визначено основні етапи трансфертного ціноутворення, що дозволяє забезпечувати відкритість інформації, своєчасність реагування на ринкові зміни, дотримання нормативних документів. Запропоновано впровадження системи моніторингу угод з метою запобігання порушенням нормативних вимог до провадження фінансової діяльності, розглянуто послідовність реалізації процедури моніторингу.

Роль Fintech у подоланні бар’єрів фінансової інклюзії

2026-03-03T14:19:03+02:00

Мета статті – дослідити роль FinTech у подоланні бар’єрів фінансової інклюзії в Україні, зокрема в умовах глибокої кризи, спричиненої повномасштабною війною. Обґрунтовано, що війна створила катастрофічні структурні бар’єри (руйнування інфраструктури, масове переміщення населення), посиливши фінансову ексклюзію. На основі аналізу даних НБУ, Світового банку та інших джерел доведено компенсаторну роль FinTech (мобільний банкінг, електронні гаманці, G2P-платформи) у підтримці транзакційної інклюзії. Одночасно виявлено наявність «цифрового парадокса»: формальний доступ через технології не завжди трансформується у стале використання послуг через поведінкові та когнітивні бар’єри. Методологічно дослідження ґрунтується на системному та інституційному підходах. Систематизовано ключові FinTech-інструменти та їхній вплив на подолання різних типів бар’єрів (територіальних, інформаційних, поведінкових). Висновки підтверджують, що FinTech трансформується в елемент фінансової резильєнтності України. Для максимізації інклюзивного ефекту необхідна синергія UX-орієнтованих FinTech-рішень, державних G2P-програм, підвищення цифрової фінансової грамотності та розвитку адаптивного регулювання.

Проблеми і перспективи розвитку інфраструктурного забезпечення банківських установ у розрізі територіальних громад України

2026-03-03T14:30:10+02:00

У статті досліджено специфічні особливості, сучасні проблеми та перспективи розвитку інфраструктурного забезпечення банківських установ у розрізі територіальних громад України. На основі дослідження кількості відділень банків виявлено диспропорції в розвитку банківської інфраструктури в розрізі територіальних громад. Проаналізовано рівень збитків нанесених банківській інфраструктурі в умовах війни, зазначено, що в розрізі міст України рекордний обсяг збитків фінансовій сфері й банківській справі завдано м. Києву. Обґрунтовано необхідність інфраструктурного забезпечення розвитку банківських установ для забезпечення фінансовими ресурсами потреб відновлення економіки та інфраструктури територіальних громад. Акцентовано увагу на необхідності формування банківської інфраструктури на засадах сталого фінансування, сталого розвитку та сталого відновлення, які в сучасних умовах є актуальними і для територіальних громад.

Теоретико-методичні засади трансформації системи фінансового ризик-менеджменту будівельних підприємств в умовах нестабільності

2026-03-03T14:38:01+02:00

У результаті проведеного дослідження встановлено, що система фінансового ризик-менеджменту будівельних підприємств в умовах нестабільності зазнає суттєвого впливу як зовнішніх макроекономічних чинників, так і внутрішніх організаційно-фінансових обмежень. Доведено, що специфіка будівельної діяльності, яка характеризується довготривалим виробничим циклом, високою капіталомісткістю та залежністю від інвестиційних ресурсів, зумовлює підвищену вразливість підприємств до фінансових ризиків. Обґрунтовано, що домінуючими для будівельних підприємств є ризики ліквідності, фінансової стійкості, кредитні й інвестиційні ризики, рівень яких істотно зростає в умовах економічної нестабільності. Показано, що існуючі підходи до управління фінансовими ризиками здебільшого мають фрагментарний характер, орієнтовані на ретроспективний аналіз та не забезпечують своєчасного реагування на зміну ризикового середовища. Доведено доцільність трансформації системи фінансового ризик-менеджменту будівельних підприємств у напрямі її інтеграції з процесами стратегічного та фінансового управління. Акцентовано увагу на тому, що ефективна система ризик-менеджменту будівельних підприємств має базуватися на поєднанні якісних і кількісних методів оцінювання ризиків, використанні ризик-орієнтованого підходу до ухвалення управлінських рішень та постійному моніторингу фінансового стану підприємства. Обґрунтовано, що застосування адаптованих методичних підходів до управління фінансовими ризиками дозволяє підвищити фінансову стійкість будівельних підприємств, знизити ймовірність реалізації критичних ризиків та забезпечити більш ефективне використання фінансових ресурсів у нестабільному економічному середовищі.

Система фінансового планування сільськогосподарських підприємств у контексті стратегічного управління

2026-03-03T14:56:14+02:00

У статті розглянуто теоретичні аспекти розвитку системи фінансового планування сільськогосподарських підприємств за умов макроекономічної нестабільності. Розглянуто основні теоретичні положення фінансового планування як інструменту управління підприємством. Визначено основні завдання розвитку сільськогосподарського підприємства на основі системи фінансового планування. Розкрито сутність основних наукових принципів, на основі яких відбувається функціонування системи фінансового планування. Визначено основні завдання системи фінансового планування. Основу фінансового планування складає оптимальне використання джерел фінансування поточної та перспективної діяльності сільгоспвиробників. Запропоновано використання проблемно-орієнтованого підходу до побудови системи фінансового планування, що дозволить виокремити чинники впливу на процес фінансового планування та розробити надалі відповідні управлінські рішення. Обґрунтовано важливість використання стратегічного фінансового планування та визначено його сутність як інструменту нівелювання ризиків і адаптації до зовнішніх умов.

Інвестиційні та валютні інструменти розвитку цифрової економіки України в умовах макрофінансової нестабільності

2026-03-04T09:35:55+02:00

У статті класифіковані складові, що виступають ключовим ресурсом цифрової економіки України. Розглянуті та згруповані п'ять основних блоків структури цифрової економіки України. Виокремлені основні індикатори макрофінансової нестабільності: курсова волатильність; інфляційне очікування; індекс фінансового стресу (FSI; ринок праці; відтік капіталу. Проведений теоретичний аналіз формування наслідків впливу макрофінансової нестабільності на цифровий розвиток економіки України та ринок фінансових послуг. Графічно зображена та описана порівняльна характеристика моделей «цифрового виживання» та «цифрового стрибка». Розроблена схема взаємодії валютних інструментів у межах цифрової фінансової платформи. Візуально представлено основи життєвого циклу цифрових валютних інструментів у блокчейн-мережі.

Вплив ринку депозитних послуг на систему фінансової безпеки України

2026-03-04T09:56:00+02:00

У статті розкривається сутність та значення впливу ринку депозитних послуг на фінансову безпеку країни в сучасних умовах та надається характеристика його складових. Визначено, що вплив депозитного ринку на фінансову безпеку здійснюється через забезпечення стабільності фінансової системи, за рахунок проведення грошово-кредитної політики, а також за допомогою формування довіри населення до комерційних банків. Зазначається, що в сучасних умовах важливий вплив на фінансову безпеку здійснюють такі депозитні інструменти як депозитні сертифікати НБУ для комерційних банків і депозитні сертифікати комерційних банків для населення. Визначено їхні характерні ознаки, переваги, недоліки, а також механізми впливу на фінансову стабілізацію в країні. Зроблено висновок про необхідність підвищення ефективності використання інструментів депозитного ринку для забезпечення фінансової безпеки країни.

Теоретичні підходи до змістовного наповнення категорії «фінансова безпека підприємства»

2026-03-04T10:16:47+02:00

Стаття присвячена дослідженню основних теоретичних підходів до визначення економічної категорії «фінансова безпека підприємства». Проведені дослідження дозволяють констатувати наявність розбіжностей у розумінні сутності фінансової безпеки підприємства серед вітчизняних науковців, що пояснюється її багатогранністю та комплексністю як економічного явища. Узагальнення морфологічних поглядів на дане поняття виявило, що як базову частину дослідники виділяють різні компоненти, розглядаючи фінансову безпеку підприємства як певний стан, процес, здатність, систему, механізм або захищеність. Систематизація наукових поглядів дозволила виявити, що сьогодні домінують функціональний, ресурсний, системний, превентивний, стратегічний, процесний та комплексний підходи до змістовного наповнення дефініції «фінансова безпека підприємства».

Архітектура цифрових банківських екосистем як детермінанта їхньої ефективності

2026-03-04T10:40:20+02:00

У статті розглянуто архітектуру цифрових банківських екосистем та оцінено її вплив на операційну й масштабну ефективність банківських установ у трансформаційних економіках. Обґрунтовано необхідність розмежування банківської екосистеми та мережевої організації за механізмами координації, масштабованості та ризиків. Запропоновано причинно-орієнтовану типологію архітектурних моделей цифрових екосистем і трирівневу модель їхньої структури. Емпірична верифікація на прикладі України виявляє парадокс: висока цифровізація (94,6 % безготівкових операцій) супроводжується поляризацією та зниженням агрегатної масштабної ефективності. Доведено, що саме архітектурна зрілість, а не рівень цифровізації, визначає ефективність функціонування банків в умовах регуляторної та інституційної невизначеності.

Економічна сутність та класифікація фінансових ресурсів банківських установ із позицій інституційно-біхевіористичного підходу

2026-03-04T10:48:04+02:00

У статті досліджено та узагальнено підходи вітчизняних і зарубіжних учених щодо трактування сутності економічної категорії «фінансові ресурси банків». На підставі проведеного аналізу автором виявлені відмінності між розумінням дефініції українськими (мікроекономічний фокус досліджень) та зарубіжними (макроекономічний фокус досліджень) науковцями. Обґрунтовано певну обмеженість традиційного балансово-статичного підходу до розуміння сутності досліджуваної категорії, що залишає поза увагою поведінкову природу депозитів і чинник довіри домогосподарств. Запропоновано авторське трактування поняття «фінансові ресурси банків» як інституційно та поведінково чутливої динамічної системи, яка формується власними, залученими й запозиченими коштами. З урахуванням типів економічної поведінки суб’єктів розроблена класифікація фінансових ресурсів банківських установ, яка дозволяє пояснити їхню стабільність, чутливість до ризиків і роль у забезпеченні фінансової стійкості банків.

Цифровізація як чинник формування конкурентних переваг банківських установ на ринку споживчого кредитування України

2026-03-04T10:57:01+02:00

У статті проведено дослідження сучасного стану ринку споживчого кредитування в Україні в умовах дії воєнного стану та впливу цифрової трансформації на формування конкурентних переваг банківських установ. Проаналізовано існуючі підходи до визначення дефініції «цифровізація банківської діяльності» та запропоновано авторське бачення щодо її змісту та сутності. У статті розглянуто основні тенденції розвитку ринку споживчого кредитування за період з 2018 до 2025 рік та зроблено висновок, що незважаючи на військові дії, починаючи з 2024 року сукупний портфель споживчих кредитів у банків перевищив довоєнний рівень 2021 року. З’ясовано, що основним драйвером такого зростання стала системна робота українських банків щодо запровадження передових фінансових технологій у лінійку кредитних послуг. Проведено порівняльний аналіз традиційної та цифрово орієнтованої банківської моделі та зроблено висновок, що, попри стрімке впровадження фінтех у банківську діяльність, цифрова трансформація ринку споживчого кредитування в Україні супроводжується низкою викликів на фоні наслідків військових дій. Проведене дослідження дозволило запропонувати основні напрями розвитку цифрової трансформації банків на ринку споживного кредитування для формування стійких конкурентних переваг.

Імплементація критеріїв ESG у стратегіях цифрової трансформації банків України в умовах євроінтеграції

2026-03-04T12:52:33+02:00

У статті досліджено імплементацію критеріїв ESG у стратегії цифрової трансформації банків України в умовах євроінтеграції. Аналізується сучасний стан роль ESG-критеріїв у підвищенні стійкості, прозорості та ефективності управління фінансовими установами. Розглянуто регуляторні вимоги ЄС (DORA, CSRD, EU Taxonomy, SFDR) та їх вплив на інтеграцію ESG у цифрові стратегії. Визначено ключові переваги та бар’єри впровадження ESG, зокрема автоматизація ESG-скорингу, оцінка кліматичних і соціальних ризиків, підвищення інвестиційної та репутаційної привабливості банків. Підкреслюється, що поєднання цифровізації та ESG забезпечує формування стійкої, кліматично адаптивної та регуляторно сумісної моделі банківського сектору України.

Стратегічне управління цифровою трансформацією суб’єктів господарювання: сутність та особливості реалізації

2026-03-09T10:29:21+02:00

У статті поглиблено теоретичні положення реалізації стратегічного управління цифровою трансформацією суб’єктів господарювання через виокремлення специфічних рис такого управління, обґрунтування його сутності та особливостей використання у діяльності промислових підприємств та фінансових установ. Для цього розглянуто сутність категорій «стратегічне управління» та «цифрова трансформація», що дозволило запропонувати авторське трактування поняття «стратегічне управління цифровою трансформацією». Також виокремлено змістовні риси такого управління, конкретизовано особливості реалізації процесу цифрової трансформації, визначено його специфічні риси при здійснені в межах промислового підприємства та фінансової установи. Також з’ясовано спільні та відмінні засади реалізації стратегічного управління цифровою трансформацією для окреслених суб’єктів господарювання.

Впровадження інноваційних рішень у діяльність підприємств галузі ветеринарної медицини в сучасних умовах

2026-03-02T14:43:39+02:00

У статті досліджено особливості впровадження інноваційних рішень у діяльність підприємств ветеринарної медицини. Було окреслено основні ризики та загрози реалізації інноваційних рішень на підприємствах України враховуючи складний стан безпекового та економічного середовища. Обґрунтовано необхідність впровадженні інноваційних технологій у діяльність підприємств ветеринарної медицини, що вплине на можливість здійснення ними міжнародної діяльності та розширення ринків обслуговування. Доведено, що впровадження інноваційних рішень у сфері діяльності підприємств ветеринарної галузі дозволить розширити доступ до більшості послуг для клієнтів, значно простить процедуру отримання потрібних послуг, що позитивно вплине на прозорість процедур та зменшить ризик корупції. Обґрунтовано необхідність формування інвестиційно привабливого середовища для залучення інвесторів, що дасть змогу галузі впроваджувати інноваційні рішення та розвивати бізнес в напрямках клієнтоорієнтованості, використання сучасних технологій діагностики та лікування. Виокремлено основні перспективні напрями інноваційних рішень для підприємств ветеринарної галузі в Україні.

Економіко-соціальні механізми адаптивного менеджменту підприємств громадського транспорту

2026-03-02T15:00:54+02:00

Актуальність теми дослідження зумовлена низкою невирішених питань у сфері економічного, соціального та інституційного розвитку громадського транспорту. Метою статті є удосконалення механізмів адаптивного менеджменту підприємств громадського транспорту в економіко-соціальній сфері. Визначено роль громадського транспорту як важливого елементу соціально-економічного розвитку міста, регіону та країни загалом. Основним результатом дослідження визначено адаптацію соціально-економічних механізмів до управління діяльністю підприємств громадського транспорту. Формалізовано складові економічного та соціального механізмів управління ними. Для збільшення соціально-економічної ефективності громадського транспорту запропоновано створення зупинкових торговельних кластерів. Показано, що синергія систем GPS та е-ticket є потужним засобом вдосконалення управління транспортними підприємствами, сприяння їх економічній стабільності, який позитивно впливатиме на всі рівні учасників процесу перевезень – від міських адміністрацій до звичайних пасажирів.

Інноваційна стратегія забезпечення економічної безпеки промислових підприємств в умовах цифровізації

2026-03-02T15:14:22+02:00

Стаття присвячена дослідженню особливостей формування інноваційної стратегії забезпечення економічної безпеки промислових підприємств під впливом цифрових трансформацій. Досліджено наукові погляди щодо економічної сутності поняття «економічна безпека підприємства». Визначено, що економічна безпека промислового підприємства являє собою комплексну характеристику, яка відображає рівень захищеності всіх видів потенціалу підприємства від різних видів загроз. Обґрунтовано, що зміст цього поняття передбачає формування такої системи заходів та використання відповідних механізмів, які спрямовані на формування конкурентоспроможності, економічної стабільності підприємства та забезпечують зростання рівня задоволеності працівників. Визначено, що до основних цілей економічної безпеки промислових підприємств належать: забезпечення високої фінансової ефективності, досягнення технічної самостійності, підбір кваліфікованого персоналу, зменшення негативного впливу виробничої діяльності на довкілля, дотримання екологічних стандартів та принципів сталого розвитку, правова захищеність, забезпечення інформаційної безпеки. Інноваційну стратегію забезпечення економічної безпеки промислових підприємств запропоновано формувати через прогнозування та мінімізацію загроз, відповідно до складових економічної безпеки.

Формування та розвиток аграрних брендів регіону

2026-03-02T15:31:37+02:00

Статтю присвячено дослідженню особливостей формування та розвитку аграрних брендів. Окреслено актуалізацію зазначеної проблематики, яка має комплексний характер і спрямована на створення унікальної ціннісної складової виробленої сільськогосподарської продукції з метою її реалізації, пошуку цільової аудиторії та комунікації зі споживачем. Ключовою основою виступає ідентифікація територіальної економічної системи через впізнаваність унікальних продуктів, виготовлених в її межах, зокрема аграрних. Концептуальною основою формування та розвитку аграрного бренда є маркетингова, управлінська та екологічна складова, що в сукупності охоплюють багатогранні моделі довіри з їхніми соціально-психологічними й технічними аспектами щодо взаємозумовленості й надійності зацікавлених сторін. Акцентовано увагу на тому, що формування агробренда є специфічним процесом, що потребує особливої уваги, зокрема і в часовому вимірі, передусім для пошуку оптимальних варіантів його побудови з метою формування стійкого, стабільного й довгочасного іміджу в межах ринкового середовища. Виокремлено особливості формування аграрних брендів у межах регіонального розвитку, зокрема на прикладі Закарпатської області.

Особливості інноваційного розвитку підприємств галузі ветеринарної медицини

2026-03-02T15:45:25+02:00

У статті систематизовано етапи інноваційного процесу у ветеринарній медицині, починаючи від генерації наукових ідей і завершуючи поширенням та оцінкою результатів упровадження інновацій. Доведено, що застосування інноваційних біотехнологій, сучасних діагностичних методів і цифрових рішень сприяє підвищенню рівня біобезпеки та епізоотичного благополуччя, зменшенню використання антибіотиків і протидії резистентності, а також зростанню продуктивності тваринництва. Обґрунтовано, що інновації забезпечують відповідність ветеринарної практики міжнародним стандартам, що позитивно впливає на експортний потенціал тваринницької продукції. Зроблено висновок, що інноваційний розвиток ветеринарної медицини є необхідною умовою підвищення якості ветеринарної допомоги, сталого розвитку галузі.

Управління якістю продукції та зміцнення конкурентоспроможності підприємств України в умовах повоєнного відновлення та євроінтеграції

2026-03-02T15:55:18+02:00

У статті досліджено теоретичні засади та сучасні підходи до управління якістю продукції на підприємствах. Розкрито ключові принципи сучасних систем управління якістю, зокрема орієнтацію на споживача, процесний підхід, безперервне вдосконалення, залучення персоналу та ухвалення рішень на основі фактів. Особливу увагу приділено значенню управління якістю у процесі повоєнного відновлення економіки України та інтеграції до європейського економічного простору. Проаналізовано переваги впровадження стандартів серії ISO 9000 та концепції TQM для підвищення конкурентоспроможності підприємств, оптимізації бізнес-процесів і залучення інвестицій. Зазначено, що впровадження сучасних інформаційних технологій (ERP-систем, Big Data, штучного інтелекту) посилює ефективність систем управління якістю. Результати дослідження можуть бути використані як методологічна та практична база для розробки стратегій підвищення якості продукції в умовах повоєнного відновлення.

Роль HR-стратегії в адаптивному управлінні інноваційним розвитком промислових підприємств у період післявоєнного відновлення

2026-03-02T16:05:15+02:00

У статті розглянуті теоретичні та практичні аспекти розвитку компетенцій персоналу та адаптивних HR-стратегій після війни. Акцентовано увагу на ролі HR-стратегії в адаптивному управлінні інноваційним розвитком підприємств у період післявоєнного відновлення Опрацьовано теоретичні підходи до визначення поняття «компетенція» та «HR-стратегія». Визначено основні характеристики HR-стратегій після війни. Досліджено особливості адаптивних HR-стратегій. Окреслено основні якості працівників підприємств, які сприяють стійкості підприємства у його розвитку. Запропоновано заходи, які, на нашу думку, сприятимуть вирішенню проблем кадрового забезпечення промислових підприємств.,

Комплексна адаптивна модель управління стратегічним розвитком підприємств альтернативної енергетики в умовах турбулентності

2026-02-18T14:52:39+02:00

У статті досліджено особливості управління стратегічним розвитком підприємств альтернативної енергетики України в умовах високої турбулентності, зумовленої воєнними діями, регуляторною невизначеністю та трансформацією енергетичної політики. Обґрунтовано, що в сучасних умовах відновлювана енергетика перетворюється з переважно екологічного інструменту на ключовий чинник енергетичної безпеки та економічної стійкості держави. На основі аналізу сучасних наукових підходів і галузевої практики узагальнено адаптивні стратегічні рішення підприємств альтернативної енергетики різного масштабу. Виявлено, що ключовими інструментами адаптації є диверсифікація бізнес-моделей, технологічні інновації, міжнародне партнерство, географічна релокація та орієнтація на нові ринкові сегменти. На цій основі запропоновано комплексну адаптивну модель управління стратегічним розвитком підприємств альтернативної енергетики, яка охоплює повний управлінський цикл: від стратегічної діагностики та прогнозування турбулентності до реалізації стратегій і системного зворотного зв’язку. Запропонована модель дозволяє підвищити гнучкість управлінських рішень, стійкість підприємств до зовнішніх викликів і їхню довгострокову конкурентоспроможність у турбулентному середовищі.

Особливості використання інструментарію організації дистанційної роботи у сфері маркетингу на релокованих підприємствах у сучасних умовах

2026-03-03T09:18:40+02:00

У статті досліджено інструментарій організації дистанційної роботи у сфері маркетингу на релокованих підприємствах. Було виокремлено основні особливості організації дистанційної роботи, що дало змогу сформувати аспекти ефективного впровадження таких форм праці на релокованих підприємствах. Обґрунтовано, що організаційне забезпечення дистанційної форми зайнятості охоплює комплекс заходів, спрямованих на створення сприятливого середовища для виконання маркетингових завдань поза межами традиційного офісу. Було доведено дуальність процесу організації дистанційної роботи у сфері маркетингу при релокації підприємств, що включає в себе поєднання аспектів внутрішнього та зовнішнього функціонування бізнесу.

Доведено доцільність врахування аспектів агресивного середовища, що потребує залучення додаткових зусиль для налагодження всього цього процесу. Встановлено, що дистанційна робота у сфері маркетингу при релокації підприємств повинно відповідати таким характеристикам: адаптивність, гнучкість управлінських структур та орієнтація на швидке відновлення ринкових позицій у новому середовищі. У статті було виокремлено складові зовнішнього середовища функціонування релокованого підприємства, що впливають на організацію дистанційної роботи у сфері маркетингу. Визначено, що цифрова інфраструктура виконує роль операційного каркаса, що підтримує функціональну цілісність маркетингової діяльності релокованого підприємства в умовах просторової дезінтеграції.

Зовнішні чинники формування інвестиційного потенціалу підприємств агробізнесу України

2026-03-03T09:30:26+02:00

У статті досліджено зовнішні чинники формування інвестиційного потенціалу підприємств агробізнесу України, які створюють загальне середовище для інвестицій, не залежать від підприємства, але впливають на доступ до ресурсів. Розглянуто вплив таких зовнішніх груп чинників, як макроекономічна ситуація в країні, політична стабільність і геополітична ситуація, законодавча та нормативна база, державна підтримка аграрного сектору, міжнародне економічне середовище та фінансовий ринок. Встановлено, що серед усіх проаналізованих чинників найбільший негативний вплив на формування інвестиційного потенціалу має війна в Україні та політична нестабільність. Значна частина проаналізованих чинників позитивно впливає на формування та розвиток інвестиційного потенціалу підприємств сільського господарства. Проте через несприятливі чинники зовнішнього середовища в агробізнесі спостерігається відкладений попит на інвестиційні потоки.

Маркетингова стратегія як інструмент управління розвитком підприємства будівельної галузі

2026-03-03T09:39:31+02:00

У статті досліджено маркетингову стратегію як ключовий інструмент управління розвитком підприємств будівельної галузі України в умовах воєнної та післявоєнної трансформації економіки. Обґрунтовано, що після 2022 року маркетингова діяльність будівельних підприємств перестала виконувати допоміжну функцію та набула системоутворюючого значення у стратегічному управлінні. Проаналізовано зміни структури попиту, ролі держави й міжнародних донорів, а також підвищення вимог до прозорості, репутації та цифрової зрілості підрядників. Систематизовано методичні підходи до формування маркетингової стратегії з урахуванням проєктної специфіки будівництва. Визначено напрями підвищення економічного потенціалу будівельних підприємств у процесі відбудови України.

Сучасні підходи до управління персоналом в умовах антикризового менеджменту в секторі інформаційних технологій України

2026-03-03T09:47:10+02:00

У статті досліджено особливості управлінської діяльності та управління персоналом в умовах антикризового менеджменту на прикладі сектору інформаційних технологій України. Показано, що сучасні виклики, спричинені зовнішніми (зокрема війною) та внутрішніми факторами, потребують нових підходів до координації команд, розподілу обов’язків і формування ефективної системи реагування. Обґрунтовано доцільність переходу до інтегративної моделі управління, що включає цифрову трансформацію, розвиток кризового лідерства та психологічну підтримку персоналу. Запропоновано модель координованої системи антикризового менеджменту та напрями інституціоналізації відповідних практик. Окрему увагу приділено підвищенню цифрової компетентності управлінського персоналу та створенню гібридних команд, здатних адаптуватися до невизначених умов і зберігати стабільність компанії в критичних ситуаціях.

Економічні механізми стимулювання ділової активності торговельних підприємств в умовах ризик-орієнтованого середовища

2026-03-03T09:57:58+02:00

Актуальність теми статті визначається потребою у вдосконаленні організаційно-економічного механізму управління діяльністю торговельних підприємств у непростих економічних умовах. Метою статті є удосконалення економічних механізмів стимулювання ділової активності торговельних підприємств в умовах ризик-орієнтованого середовища їх функціонування. Показано, що стимулювання ділової активності підприємств торгівлі в умовах середовища високого рівня ризику досягається шляхом використання фінансових, управлінських та інноваційно-інвестиційних механізмів. Встановлено значний вплив невизначеності та зовнішніх факторів на результати діяльності підприємств, що потребує адаптивного управління ними. Економічні стимули ділової активності запропоновано розглядати як сукупність взаємозв’язаних інструментів, пріоритетних в умовах передбачуваних ризиків і потенційних зовнішніх загроз. Визначено найбільш важливі фактори підвищення та стимулювання ділової активності торгівельних підприємств, представлені інвестуванням інноваційної діяльності, автоматизацією бізнес-процесів, цифровізацією та електронною комерцією.

Реалізація стратегій розвитку готельного бізнесу з використанням штучного інтелекту

2026-03-02T11:46:57+02:00

Розкрито існуючі стратегії розвитку готельного бізнесу: маркетингові стратегії, стратегії ціноутворення, стратегії, які спрямовані на адаптацію до ринкових змін. Розкрито види цінових стратегій готельного бізнесу: стратегія ціноутворення на основі прогнозування, стратегія диференційованого ціноутворення, стратегія динамічного ціноутворення, стратегія знижок, миттєві розпродажі (Flash sales) та стратегії Upselling та cross-selling. Подано варіанти оптимізації цін на готельні послуги. Наведено приклади використання технологій штучного інтелекту для реалізації стратегій динамічного ціноутворення. Надано визначення штучний інтелект у туризмі як використання інформаційних технологій для автоматизації, оптимізації та вдосконалення операційних процесів в туризмі.

Цифрова культурна спадщина в системі управління репутацією туристичної дестинації

2026-03-02T12:01:31+02:00

У статті висвітлено наукові підходи щодо використання цифрових технологій та цифрових інструментів у сфері культурної спадщини задля її збереження, визначено роль продукту цифрової спадщини для розвитку туризму; систематизовано проблеми і переваги, пов’язані з використанням цифрових технологій для збереження нерухомої культурної спадщини як ресурсного потенціалу сфери туризму; вдосконалено понятійно-категорійний апарат у царині цифровізації спадщини: узагальнено наукові підходи до визначення поняття «цифрова спадщина», запропоновано визначення поняття «цифрова спадщина туристичної дестинації», розроблено модель архітектоніки системи цифрової спадщини та визначено її основні складові; виокремлені специфічні функції цифрової спадщини та визначено їхню сутність у сфері туризму; визначено й конкретизовано специфічні ознаки класифікації системи цифрової спадщини як об’єкта управління; описано успішні кейси та проєкти управління окремими складовими системи цифрової спадщини туристичної дестианції; сформульовано напрями вдосконалення інституційного, зокрема, правого забезпечення управління системою цифрової спадщини.

Нарощення інвестиційного потенціалу як інструмент антикризового управління національною економікою

2026-03-02T12:14:32+02:00

У статті обґрунтовано доцільність розгляду нарощення інвестиційного потенціалу як одного з ключових інструментів антикризового управління національною економікою в умовах системних кризових викликів. Актуальність дослідження зумовлена поглибленням структурних диспропорцій в економіці України, зростанням рівня невизначеності, воєнними загрозами, обмеженістю фінансових ресурсів та високими інвестиційними ризиками, що ускладнюють процеси стабілізації й відновлення економічного розвитку. У роботі інвестиційний потенціал інтерпретується не як статична сукупність інвестиційних ресурсів, а як динамічна, керована система, здатна забезпечувати адаптацію економіки до кризових умов, зменшення вразливості до зовнішніх і внутрішніх шоків та формування передумов для структурної модернізації. Досліджено основні складові інвестиційного потенціалу та їх взаємозв’язок із механізмами антикризового управління на макроекономічному рівні. Запропоновано фазовий підхід до використання інструментів нарощення інвестиційного потенціалу залежно від стадії розвитку кризових процесів. Доведено, що цілеспрямоване управління інвестиційним потенціалом дозволяє поєднати завдання короткострокової стабілізації з досягненням довгострокової економічної стійкості та підвищення конкурентоспроможності національної економіки.

Проєктне публічне інвестування в стратегічному соціально-економічному розвитку економічної системи

2026-03-02T12:36:14+02:00

The article examines the role of investment project as a key instrument for stimulating development projects of socio-economic development of region systems. It analyzes theoretical approaches to defining the essence of investment project, its classification, and main areas of implementation in a regional context. It identifies factors affecting the effective use of budget resources, mechanisms for attracting additional financial flows, and the impact of the institutional environment on the effectiveness of investment programs. Particular attention is paid to the interaction between the state, local government, and business in shaping the investment climate. An analysis of existing experience in attracting and using public investment has been carried out. Examples of positive practices in regional investment policy are given and the risks of its implementation are outlined. Methodological tools for evaluating effectiveness, a strategic planning model, and a system of monitoring indicators are proposed. Key channels of influence (infrastructure, human capital, innovation, support for small and medium-sized businesses) are substantiated, and the risks of project implementation and mechanisms for their minimization are identified. Ten key steps for implementing the strategic planning model for public investment (from analyzing regional needs to the final assessment of best practices) are proposed. The recommendations to authorities on prioritizing, preparing, and evaluating investments, as well as the parameters for introducing public-private partnerships and mixed financing, are of practical importance. The results of the study emphasize that investment project is not only a financial but also a strategic resource for increasing the competitiveness of regions and ensuring their sustainable development.

Стартап-екосистеми у вищій освіті: потенціал для організації бізнесу та сталого повоєнного відновлення України

2026-03-02T13:04:44+02:00

У статті досліджено роль стартап-екосистем у сфері вищої освіти як чинника активізації інноваційного розвитку, формування підприємницьких компетентностей молоді та забезпечення сталого повоєнного відновлення України й регіонів. Проведено SWOT-аналіз стартап-екосистеми у вищій освіті, що дозволило виявити її сильні та слабкі сторони, можливості й загрози в умовах реалізації державної інноваційної політики. На основі опитування представників стартап-спільноти Чернігівського регіону визначено актуальні бар’єри розвитку інноваційного середовища. Окреслено ключові напрями удосконалення інноваційного середовища, що включають покращення доступу до фінансування, розвиток освітніх програм у сфері підприємництва, створення стартап-центрів та впровадження податкових пільг як інструментів стимулювання сталого повоєнного відновлення.

Цифрова конвергенція регуляторних систем публічних закупівель України та ЄС у контексті розбудови єдиного цифрового ринку

2026-03-02T13:43:25+02:00

У статті досліджено цифрову конвергенцію регуляторних систем публічних закупівель України та ЄС у контексті розбудови Єдиного цифрового ринку. Проаналізовано правову, організаційну, семантичну та технічну інтероперабельність систем, що дозволяє виявити інституційний розрив між процедурним контролем в Україні та аналітичною моделлю управління ризиками на основі великих даних у ЄС. Розглянуто роль стандартів e-Invoicing (EN 16931), систем e-Certis, а також цифрових ідентифікацій eIDAS, які сприяють підвищенню транскордонної сумісності, зниженню трансакційних витрат та розширенню ринкового доступу українських постачальників. Висвітлено потенціал цифрової конвергенції для інтеграції України у єдиний цифровий економічний простір ЄС та підвищення ефективності державних витрат і конкурентоспроможності національного господарства.

Циркулярна модель стратегічного розвитку гірничо-металургійного комплексу та механізми її реалізації

2026-03-02T13:52:56+02:00

Актуальність статті визначається тим, що гірничо-металургійний комплекс (ГМК) України є стратегічною галуззю, яка становить базис національної економіки, проте він є одним із найбільших джерел забруднення довкілля серед інших видів економічної діяльності. Метою статті є формалізація циркулярної моделі стратегічного розвитку гірничо-металургійного комплексу та механізмів їх реалізації. Показано, що перехід ГМК України до циркулярної економіки має високий потенціал зростання показників галузі на основі техніко-технологічної модернізації виробництва, переробки відходів, переробки металобрухту, посилення екологічного регулювання, стабілізації енергетичного забезпечення та інтеграції у ринки ЄС. Обґрунтовано, що перспективним напрямом розвитку ГМК є створення спеціалізованих гірничо-металургійних кластерів на принципах економічного і екологічного симбіозу. Очікуваними результатами впровадження циркулярної моделі в управління ГМК є: підвищення конкурентоспроможності галузі; зниження екологічного навантаження на навколишнє середовище; підвищення ефективності використання природної сировини, матеріальних і трудових ресурсів; забезпечення сталого розвитку регіонів гірничо-металургійної спеціалізації.

Тенденції розвитку суб’єктів малого бізнесу в Україні

2026-03-02T14:23:38+02:00

У статті здійснено комплексний аналіз сучасних тенденцій розвитку суб’єктів малого бізнесу в Україні в умовах економічної нестабільності, воєнних викликів та прискореної цифрової трансформації. Досліджено динаміку кількісних і структурних показників малого та мікропідприємництва, виявлено регіональні й галузеві особливості їхнього розвитку, а також ключові чинники, що впливають на реалізацію економічного потенціалу малих підприємств. Обґрунтовано, що цифровізація виступає системоутворюючим механізмом адаптації малого бізнесу, сприяючи підвищенню його гнучкості, операційної стійкості та здатності до інтеграції у сучасні економічні екосистеми. Встановлено, що нерівномірність доступу до цифрової інфраструктури, фінансових ресурсів і людського капіталу зумовлює диференціацію темпів розвитку малого бізнесу між регіонами та секторами економіки. На основі отриманих результатів обґрунтовано доцільність формування диференційованої державної політики підтримки малого підприємництва з акцентом на розвиток цифрових компетентностей і підвищення резильєнтності підприємств.