Науковий вісник Полісся

Вплив квантових обчислень на стійкість банківського сектору в умовах надзвичайних подій

Яніна Белінська, Юлія Коваленко — чт, 25 вер 2025 00:00:00 +0000

У сучасному світі фінансовий сектор перебуває під впливом великого спектра надзвичайних подій, від ринкових шоків і геополітичної напруженості до пандемій та кібератак. Останнім часом особливу увагу привертає вплив технологій ШІ та квантових обчислень на фінансовий сектор. Стаття присвячена аналізу можливих сфер впливу квантових технологій на фінансову сферу загалом та стійкість фінансових установ зокрема. Проаналізовані загрози й можливості квантових обчислень, зокрема потенціал покращання оцінки фінансових ризиків, у тому числі підвищення точності стрес-тестування, управління портфелями та ціноутворення деривативів, а також потенціал квантового машинного навчання для виявлення шахрайства. Серед викликів виділено загрозу зламу існуючих криптографічних алгоритмів, що захищають конфіденційні дані, у вигляді атак типу «збережи зараз, розшифруй пізніше», що створює виклики для онлайн банкінгу, платіжних операцій та корпоративних комунікацій.

Теоретичні підходи до розгляду сутності банківського маркетингу

Максим Дубина, Юрій Белінський — чт, 25 вер 2025 00:00:00 +0000

У статті досліджено етапи становлення банківського маркетингу як самостійного напрямку теорії та практики управління у банківській сфері. Обґрунтовано еволюцію поглядів на сутність банківського маркетингу. Визначено основні функції банківського маркетингу в контексті зростання вимог до ефективності, адаптивності та інноваційності банківських установ. Приділена увага трансформації концепції комплексу маркетингу від класичної моделі «4P» до розширеної моделі «8P», що враховує специфіку послуг та нематеріальні аспекти взаємодії банківських установ з клієнтами.

Фінансові інструменти управління державним боргом у контексті забезпечення фінансової безпеки держави

Максим Забаштанський, Роман Ломонос — чт, 25 вер 2025 00:00:00 +0000

У статті здійснено дослідження концептуальних засад та практичних аспектів застосування фінансового інструментарію управління державним боргом у контексті забезпечення фінансової безпеки держави. Розкрито актуальні статистичні показники трансформації обсягу державного та гарантованого боргу України в розрізі кредиторів та різновидів фінансових запозичень. Приділено увагу ключовим індикаторам визначення рівня допустимого державного боргу. Запропоновано авторське бачення використання фінансового інструментарію управління державним боргом в контексті забезпечення фінансової безпеки держави відповідно до сучасних умов воєнного стану та досвіду інших країн.

Фінансові ризики банківських установ та шляхи їх мінімізації в умовах воєнного стану

Валерій Ільчук, Юрій Федорів — чт, 25 вер 2025 00:00:00 +0000

Стаття присвячена аналізу сутності, класифікації та особливостям управління фінансовими ризиками в банківському секторі, що є актуальним питанням в умовах воєнного стану та економічної нестабільності. Розглянуто фінансові ризики банківських установ та охарактеризовані ті з них, які актуалізуються в умовах воєнного стану. Виявлені ключові проблеми мінімізації фінансових ризиків, основними серед яких є: недостатня якість управління ризиками в екстремальних умовах воєнного стану; вплив макроекономічних чинників на формування фінансових ризиків (війна, інфляція, валютні коливання); обмежені можливості страхування ризиків; посилення технічних і операційних ризиків. Визначено стратегічні напрями протидії фінансовим та іншим ризикам банківських установ та шляхи їх мінімізації в умовах воєнного стану.

Формування інвестиційної стратегії небанківських фінансових установ

Вікторія Коваленко — чт, 25 вер 2025 00:00:00 +0000

Дослідження присвячено формуванню інвестиційних стратегій НФУ в Україні. Виділено три основні типи інвестиційних стратегій (дохідна, консервативна, збалансована). Проаналізовано їх застосування провідними українськими НФУ, які переважно дотримуються консервативного підходу. Проведений SWOT-аналіз ідентифікував можливості (зелене фінансування, євроінтеграція) та загрози (інфляція, валютні ризики. Запропоновано уніфіковану поетапну модель формування інвестиційної стратегії НФУ. Розроблено адаптовану поетапну модель формування інвестиційної стратегії НФУ. Викоремлено перспективи подальших розвідок, а саме: проведення поглибленого аналізу адаптивних стратегій, впливу ESG-факторів, моделювання інвестиційних ризиків, дослідження наслідків євроінтеграції та застосування AI/ML при формуванні іневстиційних стратегій.

Оцінка впливу фінансових інструментів на економічну безпеку підприємств

Олена Шишкіна, Михайло Суховерський, Андрій Даньков — чт, 25 вер 2025 00:00:00 +0000

У статті досліджено теоретико-методологічні та прикладні аспекти впливу фінансових інструментів на економічну безпеку підприємств. Узагальнено сучасні наукові підходи до визначення сутності економічної безпеки, проведено систематизацію фінансових ризиків, що загрожують стабільності підприємств, та класифіковано фінансові інструменти за критерієм їхнього впливу на безпеку. Запропоновано модель превентивного моніторингу з набором індикаторів для оперативного виявлення критичних тенденцій у фінансовому середовищі підприємства. Обґрунтовано доцільність емпіричного дослідження впливу конкретних фінансових інструментів на інтегральні показники безпеки, а також розроблено методичні рекомендації щодо їх оптимального використання. Сформульовано перспективи подальших досліджень у контексті цифровізації фінансів, стрес-тестування, формування галузевих стратегій та застосування методів машинного навчання в управлінні економічною безпекою.

Сутність фінансового забезпечення цифрової трансформації туристичного бізнесу

Ігор Безуглий, Артем Струк — чт, 25 вер 2025 00:00:00 +0000

Проаналізовано існуючі інтерпретації фінансового забезпечення. Подано авторське тлумачення фінансового забезпечення цифрової трансформації туристичного бізнесу як послідовного процесу пошуку необхідних фінансових ресурсів, методів їх залучення та використання суб’єктами туристичного бізнесу для удосконалення технології формування й реалізації туристичного продукту в реаліях цифрових трансформацій. Подано визначення цифрової трансформації в туризмі як процесу інтеграції цифрових технологій у всі сфери туристичного бізнесу, які трансформують ринки послуг і призводить до значних змін в управлінні господарськими суб’єктами, виробництва послуг та взаємодії з клієнтами. Розглянуто переваги та можливості блокчейну та ринку криптовалют для розвитку туризму.

Теоретичні положення обґрунтування сутності категорії «інвестиційний потенціал»

Михайло Білий — чт, 25 вер 2025 00:00:00 +0000

У статті поглиблено теоретичні положення обґрунтування сутності «інвестиційного потенціалу» як економічної категорії та описано особливості його формування. Це реалізовано через дослідження змісту категорії «потенціал», конкретизацію наукових підходів до розгляду цієї категорії. На основі отриманих результатів було визначено специфічні риси «потенціалу» як універсальної наукової категорії. Детальний розгляд наявних концепцій трактування цієї категорії та врахування результатів виокремлення її змістовних ознак дозволили сформулювати авторський підхід до розуміння сутності потенціалу. Це в подальшому дало можливість сформулювати також авторське бачення змісту категорії «інвестиційний потенціал», що реалізовано і через аналіз наявних наукових підходів щодо трактування цієї категорії. У підсумку виокремлено характерні ознаки інвестиційного потенціалу як економічної категорії.

Ефективність фінансово-господарської діяльності вітчизняних підприємств туристичного бізнесу та шляхи її підвищення в умовах воєнного стану

Олена Зеленська, Наталія Алєшугіна, Сергій Зеленський — чт, 25 вер 2025 00:00:00 +0000

У статті досліджено фінансово-економічний стан суб’єктів туристичного бізнесу в умовах воєнного стану та різкої зміни ринкового середовища. Проаналізовано динаміку ключових показників ефективності фінансово-господарської діяльності, зокрема динаміку обсягів чистого доходу, прибутку, структури витрат, рентабельності, ліквідності та структури активів. Особливу увагу приділено виявленню внутрішніх і зовнішніх чинників, що негативно впливають на фінансову стабільність підприємств, зокрема зниження попиту на туристичні послуги через воєнний стан, зростання адміністративних витрат, недостатній рівень валового прибутку, фізичний знос основних засобів, а також високу частку дебіторської заборгованості. Запропоновано комплекс антикризових заходів, що передбачають комплексну реструктуризацію витрат, розширення клієнтської бази, зміцнення фінансової автономії та активну участь підприємств у просуванні України як перспективної туристичної дестинації.

Платоспроможність та інвестиційна діяльність у структурі фінансової безпеки страхових компаній

Олена Панченко , Юрій Корнієць, Андрій Глазков — чт, 25 вер 2025 00:00:00 +0000

У статті розкрито сутність і значення поняття «фінансова безпека страхових компаній» (ФБСК) в умовах сучасного фінансового середовища. Охарактеризовано основні фінансові інструменти, які забезпечують її підтримку. Визначено, що система ФБСК є комплексною та включає такі складові, як платоспроможність, інвестиційна діяльність, ліквідність, фінансова стійкість, управління ризиками, перестрахування, захист від шахрайства, кібератак і фінансових злочинів, дотримання регуляторних вимог, репутаційну й ринкову стабільність тощо. У статті особлива увага приділяється аналізу фінансових інструментів, які відіграють важливу роль у забезпеченні ФБСК. Зокрема, проаналізовано вплив платоспроможності та інвестиційної діяльності, а також ліквідності та фінансової стійкості на загальний рівень фінансової безпеки страхових компаній. Зроблено висновок, що у процесі реформування страхового ринку України відповідно до європейських стандартів посилюються вимоги до дотримання регуляторних норм, зокрема в частині платоспроможності та інвестиційної діяльності. Це, у свою чергу, сприяє зміцненню фінансової безпеки страхових компаній.

Безпека платежів у цифровій економіці: виклики для банківського карткового бізнесу

Артем Тарасенко, Артур Жаворонок, Володимир Суховецький — чт, 25 вер 2025 00:00:00 +0000

У статті здійснено систематизацію ключових ризиків, характерних для банківського карткового бізнесу в умовах цифрової трансформації, на основі багатофакторної класифікації. Особливу увагу приділено кіберризикам, які визначено як найбільш небезпечні через їхню високу динамічність, складність виявлення та потенційно значні фінансові наслідки. Обґрунтовано необхідність переорієнтації безпекової парадигми від реактивного реагування до проактивного моніторингу та запобігання загрозам шляхом впровадження інноваційних цифрових технологій. Розглянуто перспективи використання штучного інтелекту та машинного навчання, біометрії, хмарних обчислень і технології блокчейн у розвитку безпекової інфраструктури банківського карткового бізнесу. Доведено доцільність інтегрованої стратегії безпеки, що поєднує технічні, організаційні та регуляторні рішення. Виокремлено ключові показники оцінювання ефективності безпекових заходів. Проаналізовано значення стійкої платіжної інфраструктури й міжбанківської співпраці для підвищення кіберстійкості сектору.

Інвестиційна привабливість сільськогосподарського машинобудування: фінансові, інституційні та технологічні аспекти

Тетяна Шпомер, Роман Реус, Сергій Волошин — чт, 25 вер 2025 00:00:00 +0000

У статті здійснено комплексне дослідження фінансових, інституційних та технологічних чинників, що визначають інвестиційну привабливість сільськогосподарського машинобудування України. Обґрунтовано критичну роль галузі в забезпеченні технічного переоснащення аграрного сектору та формуванні його конкурентоспроможності. Запропоновано інтегральний підхід до оцінки інвестиційної привабливості галузі, що враховує взаємодію фінансового потенціалу, інституційного середовища та інноваційної спроможності підприємств. Розроблено логічну модель аналізу інвестиційної привабливості, яка дозволяє ідентифікувати системні зв’язки між ключовими факторами та прогнозувати ефективність політик стимулювання інвестиційної активності. У межах дослідження здійснено систематизацію стратегічних напрямів підвищення інвестиційної привабливості сільськогосподарського машинобудування.

Інноваційні фінансові інструменти як драйвери екологізації університетського середовища

Олег Гаценко — чт, 25 вер 2025 00:00:00 +0000

У XXI столітті проблема зміни клімату набула глобального масштабу, що вимагає термінових дій на всіх рівнях суспільства, зокрема у сфері вищої освіти. Заклади вищої освіти (ЗВО) як центри інтелектуального та технологічного прогресу повинні відігравати активну роль у формуванні екологічно свідомої поведінки, розробці інноваційних рішень та пропаганді сталого розвитку. Однак більшість українських ЗВО стикаються з фінансовими бар’єрами при впровадженні зелених ініціатив. Обмежене державне фінансування та відсутність налагоджених механізмів публічно-приватного партнерства ускладнюють реалізацію екологічної трансформації. Це підкреслює необхідність адаптації інноваційних фінансових інструментів для університетів, що дозволяють знижувати витрати та негативний вплив на довкілля. У статті аналізуються ефективність застосування таких інструментів, як зелені облігації, енергосервісні контракти та кліматичні фонди, а також визначаються основні бар’єри та перспективи їх впровадження в Україні. Виведено практичні рекомендації для підвищення фінансової та екологічної ефективності в управлінні ресурсами ЗВО, а також надано детальний огляд міжнародного досвіду щодо використання зелених фінансових інструментів у сфері вищої освіти.

Формування кредитної культури в умовах цифрової економіки

Любомир Крохмалюк, Євгеній Щербак — чт, 25 вер 2025 00:00:00 +0000

У статті зазначено, що в сучасних умовах кредитні відносини відіграють важливу роль у забезпеченні сталого розвитку фінансової системи. Проте ефективність кредитування залежить від рівня кредитної культури у суспільстві. У статті визначено, що складовими кредитної культури є фінансова грамотність з питань кредитування, яка включає фінансові та правові знання, кредитні навички та кредитна поведінка позичальників і кредиторів. У статті досліджено вплив цифрових технологій на процес кредитування, поведінку споживачів, діяльність фінансових установ, а також на кредитну культуру. Визначено переваги та ризики цифровізації у сфері кредитування, а також наголошено на необхідності розгляду цифрової грамотності як складової кредитної культури.

Аналіз ролі фінансових посередників у процесі формування інноваційної інфраструктури ринку цифрових фінансових послуг України

Артем Малихін, Дмитро Волошин — чт, 25 вер 2025 00:00:00 +0000

У статті досліджено роль фінансових посередників у формуванні інноваційної інфраструктури ринку цифрових фінансових послуг України. Проаналізовано сучасні трансформації фінансового сектору під впливом цифровізації, зокрема зміну бізнес-моделей, каналів взаємодії з клієнтами та продуктових лінійок. Запропоновано класифікацію фінансових посередників за критеріями інституційної природи, ступеня цифровізації, функціонального призначення, технологічної основи, регуляторної інтеграції та географічного охоплення. Виокремлено шість механізмів впливу посередників на розвиток цифрових фінансових сервісів: інституційний, технологічний, платформенний, регуляторно-інноваційний, освітньо-комунікаційний та інвестиційно-фінансовий. Порівняно міжнародний досвід (США, Велика Британія, Сінгапур, ЄС) та визначено ключові виклики для України, такі як регуляторна невизначеність, дефіцит фінансування та кіберзагрози. На основі дослідження сформовано рекомендації щодо підвищення ефективності участі фінансових посередників у цифровій трансформації, зокрема через розвиток відкритого банкінгу, регуляторних «пісочниць» та венчурного фінансування.

Agile та ВАNI-підходи в управлінні персоналом медичних закладів України

Вікторія Борщ, Михайло Данілко — чт, 25 вер 2025 00:00:00 +0000

Стаття присвячена дослідженню можливостей інтеграції Agile-методології та BANI-парадигми в управління персоналом медичних закладів України. Узагальнено наукові підходи до застосування Agile та розглянуто BANI як аналітичну рамку для опису середовища функціонування медичних закладів. Запропонована HR-модель поєднує контекстні характеристики BANI з інструментами Agile, що дозволяє компенсувати негативні наслідки нестабільності та кадрової вразливості, а також оптимізувати управлінські процеси через створення мультидисциплінарних команд, впровадження сценарного планування, використання цифрових HR-платформ, програм підтримки ментального здоров’я. Запропонована модель діє на трьох рівнях: стратегічному (кадрова політика резилієнтності), тактичному (автономні Agile-команди) та операційному (психологічна підтримка та розвиток компетенцій).

Принципи та підходи до стратегічного оборонного менеджменту: управлінський контекст

Ольга Руденко, Володимир Шевчук — чт, 25 вер 2025 00:00:00 +0000

У статті розглянуто питання формування та розвитку сучасних принципів та підходів до стратегічного оборонного менеджменту. Обґрунтовано, що підхід до планування на основі спроможностей дозволяє забезпечити процесу стратегічного оборонного планування необхідний рівень гнучкості та адаптивності. Підкреслено, що застосування принципів ефективності та результативності, прозорості, відповідальності в межах єдиного комплексу стратегічного оборонного планування спрямоване на забезпечення ефективності досягнення кінцевого результату. Водночас у межах існуючої концепції оборонного планування ці принципи набувають іншого змісту з огляду на потреби набуття та розвитку спроможностей, орієнтуючись, зокрема, на основні принципи, що використовуються в межах планування військових операцій.

Сценарний підхід у процесах цифрової трансформації промислових підприємств

Ольга Попело, Олександр Самойлович — чт, 25 вер 2025 00:00:00 +0000

Доведено, що цифрова трансформація є постійним процесом, що вимагає гнучкості та стратегічного мислення, а врахування ризиків дозволить промисловим підприємствам не лише досягти короткострокових цілей, але й забезпечити довгостроковий розвиток. Обґрунтовано, що виявлення та ідентифікація ключових ризиків є важливим кроком у забезпеченні успішної цифрової трансформації промислових підприємств, оскільки дозволяє виявити основні загрози та потенційні виклики, які можуть вплинути на впровадження нових технологій, зміну бізнес-процесів та адаптацію до мінливих ринкових умов. Наведено матрицю ризиків і можливостей для цифрової трансформації промислових підприємств. Досліджено загрози та вигоди цифрової трансформації таких підприємств. Запропоновано базовий, оптимістичний та песимістичний сценарії цифрової трансформації, що дозволяє оцінити різні варіанти впливу зовнішніх і внутрішніх факторів на бізнес-процеси підприємства. Базовий сценарій передбачає поступове впровадження цифрових технологій без значних проривів чи загроз й базується на передбачуваному середовищі, де підприємства інтегрують нові технології на основі доступних ресурсів і технологічної бази, враховуючи звичайний рівень ризиків. Оптимістичний сценарій передбачає сприятливі економічні умови, швидке впровадження передових цифрових технологій та ефективне використання можливостей. За умови реалізації даного сценарію підприємство стає лідером галузі завдяки інноваціям та активній адаптації до змін. Песимістичний сценарій передбачає активізацію негативного впливу зовнішніх факторів (посилення економічної кризи, відсутність фінансування, технологічні та організаційні ризики тощо). За цього сценарію цифрова трансформація стикається з численними перешкодами, а ймовірність її впровадження є мінімальною. Зазначено, що запропоновані сценарії показують можливі траєкторії розвитку залежно від умов та управлінських рішень. Акцентується увага на тому, що для успішної цифрової трансформації важливо прагнути реалізації оптимістичного сценарію, проте водночас необхідно готуватися до базового сценарію і мати план на випадок песимістичного розвитку подій. Обґрунтовано, що використання сценарного підходу дозволяє підприємствам діяти більш гнучко, ефективно розподіляти ресурси та мінімізувати ризики.

Аутсорсинг у добу диджиталізації: трансформація бізнес-процесів для ефективного зростання

Оксана Прокопишин — чт, 25 вер 2025 00:00:00 +0000

У статті досліджено трансформацію аутсорсингу від інструмента операційного делегування до стратегічного ресурсу управління підприємством. Цифровий аутсорсинг, базований на хмарних технологіях, штучному інтелекті, великих даних та автоматизації, стає ключовим фактором оптимізації бізнес-процесів і прискорення інноваційного циклу. Автор досліджує підходи, що визначають основні динамічні спроможності сервісних провайдерів, етапи інноваційного розвитку аутсорсингових послуг, а також моделі автоматизації та делегування у професійних послугах. Особлива увага приділяється структурній моделі еволюції аутсорсингу. Визначено, що цифровий аутсорсинг сприяє реінжинірингу бізнес-процесів, підвищенню гнучкості підприємств, зниженню технологічних ризиків та скороченню часу виходу на ринок нових продуктів. Розглядаються основні виклики впровадження цифрових аутсорсингових рішень, зокрема ризики втрати контролю, інтеграційні складнощі та питання безпеки даних.

Особливості сучасних підходів до управління проєктами в розподілених командах в ІТ-сфері

Юлія Шабардіна, Олег Хоменко — чт, 25 вер 2025 00:00:00 +0000

У статті проведено комплексне дослідження сучасних підходів до управління розподіленими командами в ІТ-проєктах. Зважаючи на тривалий стрімкий розвиток ІТ-сфери, ефективне управління проєктами є домінантним чинником успішного впровадження інноваційних рішень. Стаття сфокусована на систематизації ключових підходів, таких як Waterfall, Agile (Scrum, Kanban), Lean, PRINCE2 з урахуванням їхніх основних характеристик, особливостей, структури, переваг, недоліків, сфери застосування та впливу на результати ІТ-проєктів. Особливу увагу приділено проблемам адаптації класичних підходів до управління до динамічних умов ІТ- сфери, а також впровадженню гнучких підходів до управління розподіленими командами. У статті використано порівняльно-аналітичний метод, який дозволив виявити закономірності вибору підходу до управління залежно від типу проєкту, складу команди, часових та бюджетних обмежень. Результати досліджень можуть бути використані у практичній і науковій діяльності у сфері інформаційних технологій.

Забезпечення конкурентоспроможності закладів охорони здоров'я в умовах сучасних трансформацій

Ігор Зощук, Олексій Стахів — чт, 25 вер 2025 00:00:00 +0000

У статті розглянуто питання конкурентоспроможності закладів охорони здоров'я в умовах сучасних трансформацій з метою визначення економічних чинників, що впливають на результативність, соціальну орієнтованість та адаптивність закладів охорони здоров’я відповідно до сучасних інституційних трансформацій в галузі охорони здоров’я. Здійснено аналіз наукових концепцій та ключових підходів до забезпечення конкурентоспроможності закладів охорони здоров'я, у тому числі з врахуванням умов сучасних економічних та інституційних трансформацій. Проведено аналітичну роботу щодо суттєвих змін, які переживає сучасна система охорони здоров’я України, пов’язаних з реформою фінансування галузі, зростанням конкуренції між закладами охорони здоров’я за пацієнтів і фінансові ресурси, цифровізацією медичних послуг та зростаючою роллю інформаційних технологій. Також проаналізовано суттєві зміни, які переживає сучасна система охорони здоров’я, пов’язані з демографічними, безпековими (військовими), соціальними та економічними викликами, посиленням ролі ринку праці медичних кадрів і необхідністю постійного удосконалення компетенцій фахівців. Доведено, що окреслені фактори сприяють наданню якісних послуг та активному управлінню фінансами, маркетингом, персоналом, репутацією - як повноцінними суб’єктами економічної конкуренції. Надано рекомендації щодо науково обґрунтованих економічних моделей управління конкурентоспроможністю із застосуванням інструментарію інтеграції економічних і управлінських методів, оцінюванням економічної ефективності нових форматів медичних послуг.

Розвиток малого і середнього бізнесу в сучасних умовах

Микола Бутко, Андрій Захарченко — пт, 26 вер 2025 00:00:00 +0000

Ефективний розвиток малого та середнього бізнесу (МСБ) відіграє надзвичайно важливу роль для виживання підприємств, підтримання економічної стійкості в умовах війни та забезпечення стабільності в країні. В умовах бойових дій МСБ, з одного боку, стикаються з численними викликами, такими як знищення інфраструктури, відтік працівників, обмеження логістичних маршрутів та скорочення ринків збуту. З іншого боку, успішні стратегії управління дозволяють підприємствам адаптуватися до нових умов, зберігаючи конкурентоспроможність і забезпечуючи зайнятість населення, тобто стають локомотивами економічного розвитку, передусім окремих територій. Ефективне управління, на нашу думку, включає оптимізацію ресурсів, диверсифікацію ринків і посилення захисту персоналу та майна, що сприяє виживанню бізнесу навіть за складних обставин. Ключовий аспект стратегій управління МСБ в умовах війни – це здатність швидко адаптуватися до змін і знижувати ризики. Це передбачає переорієнтацію бізнесу на розробку нових продуктів або пошук альтернативних ринків збуту. Наприклад, частина українських підприємств в умовах військових дій змогли адаптувати свої виробничі лінії під потреби армії або забезпечити населення товарами першої необхідності. Така гнучкість допомагає не лише зберігати робочі місця, але й робить підприємства більш стійкими перед кризовими явищами. В умовах військової агресії також зростає значення цифровізації: використання онлайн-каналів для комунікації з клієнтами дозволяє уникати фізичних ризиків і розширювати географію бізнесу. У сучасних умовах обмеження доступу до капіталу спонукає МСБ переглядати свої витрати, мінімізувати необов’язкові видатки й ефективніше використовувати доступні ресурси. Для підвищення ліквідності підприємства можуть застосовувати методи короткотермінового фінансування, наприклад, залучення інвестицій від партнерів або отримання державних грантів і субсидій. Ефективні стратегії управління МСБ під час війни – це основа для забезпечення виживання бізнесу, адаптації до нових умов і збереження економічної стійкості. Адаптивність, відповідальне управління фінансами та пріоритетність стійкості персоналу дозволяють підприємствам не лише виживати, але й робити внесок у розвиток економіки країни навіть у кризові періоди.

Державна підтримка підприємництва у процесі відновлення економіки

Тетяна Денисенко, Ярослав Борисенко — пт, 26 вер 2025 00:00:00 +0000

У статті досліджено сучасний стан та особливості державної підтримки підприємництва в Україні в умовах війни, економічної нестабільності та необхідності післявоєнного відновлення. Проаналізовано ключові програми та інструменти підтримки малого та середнього бізнесу, зокрема програму пільгового кредитування «Доступні кредити 5–7–9 %», грантову ініціативу «єРобота» та програму «Власна справа». Визначено позитивні ефекти реалізованих заходів, зокрема зростання кількості суб’єктів підприємництва, створення нових робочих місць, активізацію інвестиційної діяльності та податкових надходжень. Окрему увагу приділено цифровізації державних сервісів, дерегуляції та розвитку інфраструктури підтримки бізнесу. Разом з тим виокремлено низку системних проблем: нерівномірність розвитку підприємництва по регіонах, високий рівень тіньової економіки, бюрократичні бар’єри та обмежений доступ до фінансування для певних категорій підприємців. У роботі обґрунтовано необхідність комплексного підходу до вдосконалення державної політики у сфері МСП, що передбачає поєднання фінансових, освітніх та консультаційних інструментів підтримки, розширення доступу до цифрових сервісів, зміцнення інституційної спроможності органів влади та посилення прозорості процедур.

Цифрові аграрні технології: зміст та основні види

Вікторія Кифяк — пт, 26 вер 2025 00:00:00 +0000

У статті проведено аналіз теоретичних положень щодо визначення сутності дефініції «цифрова аграрна технологія» та конкретизовано її види. Це реалізовано на основі детального вивчення наукових підходів до розуміння вченими змісту категорії «цифрові технології», визначення характерні риси таких технологій. Також у статті проведено аналіз класифікації основних видів цифрових технологій. У подальшому детальний розгляд змістовних ознак цифрової аграрної технології дозволили конкретизувати види такої технології, класифікувати їх за різними ознаками та обґрунтувати основні інформаційно-комунікаційні технології, які сьогодні використовуються у різних напрямках аграрного бізнесу.

Роль міжнародної торгівлі у зміцненні конкурентоспроможності національної економіки

Ганна Нікульнікова, Ольга Бондарчук, Катерина Астаф’єва — пт, 26 вер 2025 00:00:00 +0000

У статті досліджено роль міжнародної торгівлі у зміцненні конкурентоспроможності національної економіки. Акцент зроблено на теоретичних основах, сучасних тенденціях світової торгівлі та особливостях впливу міжнародної торгівлі на країни з перехідною економікою. Обґрунтовано, що міжнародна торгівля виступає важливим механізмом стимулювання інновацій, структурних перетворень і підвищення ефективності виробництва. Визначено, що для країн із перехідною економікою характерні інституційні бар’єри, структурна залежність і недостатній рівень інноваційної активності, що гальмують розвиток. Актуальність дослідження полягає в необхідності адаптації зовнішньоекономічної політики до сучасних глобальних викликів, підвищення інституційної спроможності та стимулювання інновацій для забезпечення сталого економічного зростання та зміцнення конкурентоспроможності. Запропоновано комплекс заходів, спрямованих на підвищення якості інституційного середовища, диверсифікацію експорту та розвиток інновацій, що є ключовими умовами ефективної інтеграції у світову економіку.

Електроенергетика України: сучасні економічні реалії

Наталія Шадура-Никипорець, Жанна Дерій, Оксана Мініна — пт, 26 вер 2025 00:00:00 +0000

Стаття присвячена дослідженню ключових економічних характеристик функціонування енергетики України загалом та електроенергетичного сектору як її визначальної складової в сучасних умовах військової агресії. Проведені дослідження дозволяють дійти висновку, що повномасштабне вторгнення суттєво вплинуло на усі економічні характеристики електроенергетики нашої країни, змінивши її абсолютні та структурні характеристики. Електроенергетичний сектор проходить складний етап трансформацій, коли відповідно до внутрішніх викликів необхідно проводити активну відбудову генерації та транспортування енергії з урахуванням вимог щодо її диверсифікації, децентралізації та національної безпеки, а відповідно до зовнішніх глобальних викликів – слід враховувати вимоги щодо екологічності та енергоефективності, раціонального природокористування і запобігання кліматичним змінам.

Екзистенційні ризики та неконтрольована цифрова еволюція

Євгеній Коваленко — чт, 25 вер 2025 00:00:00 +0000

У статті досліджуються потенційні екзистенційні ризики, які виникають внаслідок стрімкої та неконтрольованої цифрової еволюції. Аналіз здійснено з урахуванням багаторівневого впливу цифрових технологій на економічні, соціальні, політичні та культурні процеси.

Також у статті розглянуто ключові напрями цифрової трансформації: розвиток штучного інтелекту, автоматизація та зникнення професій, загрози кіберзлочинності, вразливість інформаційних систем, явище цифрової ізоляції, соціальна поляризація, криза довіри до інституцій і посилення залежності суспільства від алгоритмів. Також акцентовано на потенційних наслідках зловживання персональними даними, монополізації цифрового простору та ерозії демократичних механізмів.

Проаналізовано можливі сценарії розвитку цифрового середовища, зокрема ті, що передбачають посилення державного чи корпоративного контролю, а також розглянуто приклади глобальних ініціатив щодо формування етичних та правових засад використання новітніх технологій.

Зміст та передумови виникнення цифровізації у функціонуванні соціально-економічних систем

Олександр Стасюк — чт, 25 вер 2025 00:00:00 +0000

У статті досліджено зміст та сутність цифровізації як багатовимірного соціально-економічного процесу, що трансформує базові механізми функціонування сучасного суспільства. Визначено ключові технологічні, економічні, соціальні, політичні та інституційні, культурні передумови виникнення цифровізації. Проаналізовано її вплив на окремі сфери: державне управління, економіку, освіту, охорону здоров’я та соціальну сферу. Доведено, що цифровізація реалізується як цілісний процес, що виявляється по-різному на макро-, мезо- та мікрорівнях. Досліджено, що на макрорівні трансформація формує нові орієнтири державної політики, впливає на конкурентоспроможність національної економіки та визначає вектор міжнародної інтеграції; на мезорівні – змінює внутрішні структури організацій, бізнес-моделі, управлінські підходи, а також механізми взаємодії між секторами; на мікрорівні – трансформує спосіб життя людини, її цифрові навички, інформаційні звички, соціальні ролі та можливості самореалізації. Виокремлено ключові тенденції та аналітичні орієнтири, що визначають сутність і напрям трансформаційних змін: цифровізація як міжгалузевий драйвер трансформацій; переорієнтація на ефективність і потреби кінцевого користувача; інтеграція передових технологій; посилення соціального виміру цифровізації; ключова роль держави як активного суб’єкта трансформації.

Особливості розробки маркетингової стратегії торговельного підприємства в умовах цифровізації

Сергій Газуда, Вікторія Герцег — чт, 25 вер 2025 00:00:00 +0000

Статтю присвячено дослідженню особливостей розробки маркетингової стратегії торговельного підприємства в умовах цифрових трансформацій. Актуалізація тематики дослідження полягає в окресленні концептуальних основ розробки маркетингової стратегії торговельного підприємства в умовах невизначеності й незворотності процесу цифровізації в багатогранних сферах і видах економічної діяльності країни та її регіонів. Обґрунтовано, що маркетингова стратегія торговельного підприємства є дієвим орієнтиром розвитку і його функціонування, певною концептуальною моделлю поведінки стосовно вибору цільового ринку, фокусування на особистісних запитах споживачів, ефективного просування товарів чи послуг на ринок та вибудованої системи реалізації продукції. Акцентовано увагу на тому, що розробка цифрових маркетингових стратегій відкриває нові можливості для торговельних підприємств у конкурентній боротьбі, зокрема підсилює точність таргетування та пришвидшує просування продукції. Разом з тим, застосування цифровізації може мати певні негативні наслідки: зменшення кібербезпеки та захисту даних, що спричинює ризики кіберзагроз.

Дослідження стану і перспектив розвитку роздрібної торгівлі України та її суб’єктів

Наталія Косар, Мар'яна Демко, Ліліана Сенів — пт, 26 вер 2025 00:00:00 +0000

Проведене комплексне дослідження сучасного стану й особливостей конкурентного середовища на ринку роздрібної торгівлі в Україні в умовах складної ситуації в економічному та політичному середовищі, ключових трендів його розвитку, оцінку конкурентного середовища та визначено особливості функціонування великих роздрібних торговців України в сучасних умовах, використання ними інструментів цифрового маркетингу. Розроблено пропозиції щодо використання роздрібними торговельними посередниками як традиційних, так і цифрових маркетингових інструментів для збереження та підвищення конкурентоспроможності в умовах зміненої споживчої поведінки та швидкого розвитку цифрових технологій.

Управління маркетинговою діяльністю торговельних підприємств регіону в контексті сучасних підходів до ухвалення управлінських рішень

Ірина Косач, Тетяна Забаштанська — пт, 26 вер 2025 00:00:00 +0000

У статті розглянуто теоретичні аспекти управління маркетинговою діяльністю торговельних підприємств за сучасних умов господарювання на основі використання нових підходів до ухвалення управлінських рішень. Обґрунтовано важливість розвитку торгівлі для регіональної економічної політики, на основі статистичних даних розглянуто тенденції розвитку підприємств торгівлі, а також зовнішньоторговельної діяльності за умов воєнного стану. Акцентовано увагу на доцільності використання нових управлінських підходів до ухвалення маркетингових рішень підприємствами торгівлі. Визначено основні чинники впливу на ефективність ухвалення рішень у сфері маркетингу. Доведено важливість процесно-проєктного підходу при реалізації проєктів розвитку маркетингової діяльності, що дасть змогу нівелювати негативні риси проєктного та процесного управління та досягти результативності при реалізації стратегічних і тактичних напрямків управління маркетингом. Обґрунтовано доцільність програмного управління, а саме запропоновано розробку внутрішніх, регіональних та територіальних програм розвитку маркетингу торгівельного підприємства залежно від рівня ухвалення рішень та компетенцій керівництва.

Управління цифровими інноваціями на промислових підприємствах: аналіз міжнародного і національного досвіду

Світлана Повна — пт, 26 вер 2025 00:00:00 +0000

У статті розглянуто поняття цифрових інновацій та відміну цифрових інновацій від традиційних. Розглянуто систему управління цифровими інноваціями промислових підприємств як взаємодіючі підсистеми цифрового менеджменту та цифрових технологій. У свою чергу, підсистема цифрового менеджменту є складною сукупністю цифрової культури, цифрової стратегії, цифрової взаємодії, гнучких методів управління, а також зміни бізнес-моделі та організаційної структури. Проведено аналіз показників управління цифровими інноваціями в Україні, які свідчать про суперечливі тенденції: з одного боку, Україна є експортером послуг з розробки цифрових технологій, з іншого боку, проникнення цифрових технологій у національні промислові підприємства має надзвичайно низькі показники. Такі тенденції пояснюються перевагою короткострокових фінансових інтересів над довгостроковими економічними інтересами, що не може забезпечити стійкий довготривалий розвиток національної економіки, та передбачає необхідність зміни пріоритетів на користь інноваційно-інвестиційного розвитку національних промислових підприємств.

Поняття та структуризація системи управління підприємством на засадах маркетингу

Дмитро Доценко — пт, 26 вер 2025 00:00:00 +0000

У статті досліджено сутність поняття маркетинг-орієнтованої системи управління підприємством та обґрунтовано підходи до її структуризації. Визначено ключові принципи маркетингового управління, зокрема орієнтацію на споживача, інтеграцію маркетингу в усі функціональні підрозділи та ухвалення рішень на основі маркетингових досліджень. Проаналізовано еволюцію управлінських концепцій – від виробничої та збутової до сучасної маркетингової – та показано, що за маркетингової концепції досягнення довгострокового прибутку можливе лише через максимальне задоволення потреб споживачів. Узагальнено результати останніх досліджень і публікацій з цієї теми, які підтверджують, що маркетинг-орієнтоване управління підвищує адаптивність підприємства до динамічного ринкового середовища та його конкурентоспроможність. Розроблено узагальнену модель структури системи управління підприємством на засадах маркетингу, яка передбачає безперервний цикл: виявлення потреб ринку – формування маркетингової стратегії – інтегроване виконання через основні функції підприємства – створення цінності для споживача – зворотний зв’язок від ринку. Запропоновано практичні рекомендації щодо впровадження маркетинг-орієнтованої системи управління на вітчизняних підприємствах, зокрема розбудови маркетингової інформаційної системи, матричної структури взаємодії маркетингової служби з іншими підрозділами та культури, орієнтованої на споживача.

Оцінка впливу маркетингової стратегії на економічний розвиток торговельного підприємства

Олександр Біланенко — пт, 26 вер 2025 00:00:00 +0000

У статті здійснено оцінку впливу маркетингової стратегії на економічний розвиток торговельного підприємства. Для визначення економічної ефективності торговельного підприємства використано систему ключових економічних показників (KPI), які дозволяють оцінити прибутковість, рентабельність, продуктивність і загальний стан підприємства. Розглянуто методики визначення ефективності маркетингової стратегії. Доведено, що використання цифрових технологій у маркетинговій діяльності торговельного підприємства є тим універсальним чинником, який має бути обов’язково врахованим у маркетинговій стратегії. Акцентовано увагу на тому, що цифрові технології у торгівлі, які мають використовувати маркетологи, є різними за вартістю і мають відповідати цифровим знанням і можливостям потенційних покупців. Для визначення оптимальних витрат на використання у маркетинговій діяльності різних цифрових технологій запропоновано побудувати модель залежності значущості впливу на економічні показники діяльності торговельних підприємств різних цифрових складових маркетингової стратегії від вартості їх використання за допомогою застосування методики функціонально-вартісного аналізу. Обґрунтовано, що маркетингова стратегія безпосередньо впливає на економічний розвиток торговельного підприємства, адже будь-які дії щодо розвитку розглядаються в контексті досягнення цілей підприємства. Наголошено на тому, що не виключенням є і маркетингові заходи, окреслені маркетинговою стратегією торговельного підприємства. Аргументовано, що маркетингова стратегія при складанні бюджету маркетингу має враховувати баланс важливості і вартості складових маркетингової стратегії. Здійснені розрахунки ілюструють залежність економічних результатів від інформаційно-комунікаційних технологій підприємств роздрібної торгівлі України. Вказану методику рекомендовано використовувати і для практики окремого торговельного підприємства. Для визначення коефіцієнтів вагомості доцільно використовувати метод експертних оцінок.