ЕКОНОМІКА ЗНАНЬ ЯК ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ РЕСУРС ТЕОРІЇ УПРАВЛІННЯ ЗНАННЯМИ

Автор(и)

Ключові слова:

knowledge, intellectual property, knowledge economy, knowledge management, business, system, technology

Анотація

Актуальність теми дослідження. Важливість вивчення проблеми інтелектуального ресурсу економічного знання та управління ним обумовлено необхідністю розвитку глобальної економіки. Постановка проблеми. Перетворення знання в когнітивний актив насамперед економічної діяльності ставить проблему виявити його змістовні виміри знання в якості інтелектуального ресурсу. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблему знання як інтелектуального ресурсу для економіки в контексті управління досліджували Л. Бєлова, У. Букович, Г. Клейнер, П. А. Давід, Д. Адріссен, Б. З. Мільнер, В. А. Макаров, С. Гальчинський, П. Друкер та ряд інших. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Науковці недостатньо дослідили стратегію управління знаннями, яка в умовах динаміки глобальних змін є показником потенціалу зростання економіки, бізнесу, всієї соціальної системи. Постановка завдання. Стаття присвячена виявленню основних змістовних параметрів знання в якості інтелектуального ресурсу та управління ним в економічній діяльності. Виклад основної проблеми. Ефективне використання знань, здатність їх впровадження в нові товари і послуги перетворилось у найважливіший фактор якісного добробуту та головну умову розвитку інформаційного суспільства. Усвідомлення ролі когнітивного ресурсу для економіки, бізнесу, підприємства виокремило значимість теорії управління знаннями (knowledge management – КМ). Показана складна структура теорії управління знаннями, охарактеризовані різні підходи до виявлення її сутності. Обгрунтовано, що поєднуючи «інфраструктуру знань», «культуру знань», «технологію знань», теорія управління знаннями забезпечує ефективність та інноваційність економічної діяльності. Висновки. Продуктивний розвиток економіки і бізнесу в умовах глобального світу залежить від рівня використання знань та інформації, якими потрібно вміти управляти. Теорія управління знаннями (КМ) постає інтелектуальним ресурсом економічної діяльності і спрямована на вирішення двох основних завдань – ефективності та інновації.

Біографії авторів

Olga Petrivna Kyvliuk, Dragomanov National Pedagogical University

Doctor of Philosophy Sciences, Senior Researcher, Head of the Department of Methodology of Science and International Education

Aita Valdurovna Sakun, Kiev National University of Technology and Design

Doctor of Philosophy Sciences, Associate Professor, Head of the Department of Philosophy, Political Science and Ukrainian Studies

Посилання

Belova, L. G. (2008). Intellektualnye aktivy i upravlenie znaniyamy [Intellectual assets and knowledge management]. Ekonomika znaniy : Kollektivnaya monografiya [Economics of knowledge: a collective monograph] INFRA-M. – pp. 96–151 [in Russian].

Bukovich, U., Uilyams, R. (2002). Upravlenie znaniyami: rukovodstvo k deystviyu [Knowledge management: guide to action ]. INFRA-M, p. 504 [in Russian].

The Knowledge Management Process: A Practical Approach. (2000) IDC. Available at : http://www.idc.org [in English].

Milner, B. Z. (2003). Upravlenie znaniyami [Knowledge management]. INFRA-M, р. 177 [in Russian].

The Knowledge Management Scenario : Trends and Directions – 2005. (2007). Cartner Group. Retrieved from : http://www.gartnergroup.org [in English].

Grigorev, L. Y. Knowledge Management – funktsionalnaya zadacha kak novaya paradigma upravleniya? [Knowledge management: Functional objective as a new management paradigm]. Available at: http://big.spb.ru/publications/bigspb/km_func_fack_or_new_p aradigm.shtml [in Russian].

Druker, P. Zadachi menedzhmenta v 21 veke [Man agement challenges in 21st century]. Available at: http://big.spb.ru/publications [in Russian].

Shershnova, Z. (2016). Upravlinnia korporatyvnymy konfliktamy interesiv: hnoseolohichnyi aspekt [Management of corporate interest conflicts: hnoseological aspect]. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Ekonomika, № 7. – pp. 39–47 [in Ukrainian].

Gallagnep, S., Hazleft, S. Using the Knowledge Management Maturity Model (KM) as an Evaluation Tool. Retrieved from: http://bprc.warwick.ac.uk/km028.pdf [in English].

Parlby, D. Knowledge Management Research Report 2000 KPMG Consulting. Retrieved from : http://www.kpmg.co.uk [in English].

##submission.downloads##

Як цитувати

Kyvliuk, O. P., & Sakun, A. V. (2017). ЕКОНОМІКА ЗНАНЬ ЯК ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ РЕСУРС ТЕОРІЇ УПРАВЛІННЯ ЗНАННЯМИ. Науковий вісник Полісся, 1(2(10), 83–89. вилучено із http://nvp.stu.cn.ua/article/view/107922

Номер

Том 1 № 2(10) (2017): Науковий вісник Полісся

Розділ

ЕКОНОМІКА ТА УПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНИМ ГОСПОДАРСТВОМ

Ліцензія

Авторське право (c) 2017 Науковий вісник Полісся Чернігівського національного технологічного університету

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).