ТРИРІВНЕВА МОДЕЛЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ

Анотація

Актуальність теми дослідження. Повноцінне виконання державним фінансовим контролем свого функціонального призначення можливе лише за умови реального створення його дієвої системи. Постановка проблеми. Системний підхід до державного фінансового контролю передбачає, насамперед, пошук шляхів конструктивної взаємодії контрольних органів різних рівнів, єдину методологію та єдиний інформаційного простір. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблематикою фінансового контролю в усіх його проявах займались такі вітчизняні і зарубіжні вчені, як О. Барановський, І. Басанцов, І. Стефанюк, С. Шохін, Т. Юнусова та ін. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Відсутність цілісної системи ДФК негативно позначається на його організації та ефективності роботи державних контролерів. Постановка завдання. Розробити пропозицій щодо формування цілісної системи ДФК. Виклад основного матеріалу. Під системою державного фінансового контролю, слід розуміти цілісну взаємопов’язану і взаємозумовлену, ієрархічну та динамічну сукупність моделей, видів, функцій, принципів, цілей, завдань, предметів, суб’єктів, об’єктів, етапів, форм, методів й засобів забезпечення державного фінансового контролю, призначених для виміру законності, доцільності, результативності і ефективності використання державних фінансових ресурсів і державної власності й реалізації фінансової, бюджетної, податкової, митної, грошово-кредитної, валютної, боргової, інвестиційної, антимонопольної політики та політики ціноутворення; фінансової розвідки процесів, пов’язаних з існуванням «тіньової» економіки, політики в сфері протидії (запобігання) легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму; вироблення і вжиття необхідних для їх вдосконалення превентивних і коригуючих заходів. Висновки. Розроблений конструкційний підхід до формування цілісної системи ДФК, що базується на трирівневій моделі її організації, імплементації й інтеграції її окремих елементів і підсистем для забезпечення завдяки консолідації можливостей і матеріальних, трудових, фінансових, інтелектуальних й інформаційних ресурсів її суб’єктів та гармонізації їх контрольних відносин синергетичного ефекту формування й використання бюджетних коштів і коштів загальнодержавних цільових фондів, державних запозичень, офіційних золотовалютних резервів, іноземних інвестицій у країну та за її межі, державної власності; використання податкових і митних пільг.