ЕКОНОМІЧНА ТА СОЦІАЛЬНА СТОРОНИ КРЕАТИВНОСТІ
Ключові слова:
капітал, креативність, креатогенна формація, креативна економіка, особистість, творчістьАнотація
Актуальність теми дослідження. Постіндустріальне суспільство переглядаючи суть капіталу, віддає першість інтелекту та креативності, як невичерпному ресурсу, вплив якого на соціально-економічний процес постійно зростає. Постановка проблеми. Ключовим фактором вітальності соціуму й людини є всі ті якості, які складають сенс категорії «креативність». Аналіз останніх досліджень і публікацій. За останні 50 років науковий дискурс доповнила велика кількість публікацій, в яких розглядаються питання креативності (праці Дж. Гілфорда, А. Кламера, Ч. Лендрі, Дж. Поттса, Дж. Хоукінса, Р. Флоріди та ін.). Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Найчастіше креативність досліджується в площині психології, а в сфері аналізу соціального простору є виключно складовим компонентом словосполучення «креативна економіка» без деталізації. Постановка завдання. Представлення погляду на креативність з соціально-економічного боку та окреслення тіньових моментів креативності, існування яких практично завжди замовчується. Виклад основного матеріалу. Мова йде про становлення і затвердження у новітньому соціальному просторі «креатогенної формації», особливої території, яка вміщує в себе такі відносно самостійні сфери і автономні світи як креатогенне суспільство, креативна економіка, мистецтво і творча особистість. Підкреслюється, що креативність розглядається не тільки як ключовий фактор економічної стабільності соціуму, як важливий корпоративний капітал, головний ресурс і фактор виробництва, а й як місія розвитку соціального простору й особистості. Креативність є оціночним ресурсом індивіда й рушійним фактором соціально-економічного розвитку соціуму. Висновки. Соціум поціновує креативність, яка має за рису «невичерпність». Це її головна перевага в тому просторі, де економічна реальність стурбована обмеженістю щодо більшості ресурсів, від яких залежить економічна стабільність і економічне зростання.Посилання
Dvoretskii, I. Kh. Latinsko-russkii slovar [Latin-Russian Dictionary] (2nd ed., rev.). Moscow, Russkii iazyk [in Rus-sian].
Landry C. (2006). Kreativnyi gorod. [The Creative City: A Toolkit for Urban Innovators]. Moscow, Izdatelskii dom Klassika – ХХІ» [in Russian].
Florida, R. (2007). Kreativnyi klass liudi kotorye meniaiut budushchee [The rise of the creative class and how it is transforming leisure, community and everyday life]. Moscow, Izdatelskii dom Klassika – ХХІ» [in Russian].
Arieti, S. (1976). Creativity: The Magic Synthesis. New York: Basic Books [in English].
Howkins, J. (2001). The Creative Economy: How People Make Money from Ideas. London, Allen Lane [in English].
Samuelson, P. A., Nordhaus, W. D. (2010). Economics (19th ed.). New York: The McGraw-Hill [in English].
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 Науковий вісник Полісся Чернігівського національного технологічного університету
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).