ВИКОРИСТАННЯ ЧИННИКІВ РОСТУ ПРОДУКТИВНОСТІ ПРАЦІ ЯК НАПРЯМ ЗМЕНШЕННЯ НЕФОРМАЛЬНОГО СЕКТОРУ ЕКОНОМІКИ

Автор(и)

Ключові слова:

продуктивність праці, екстенсивні чинники, інтенсивні чинники, науково-технічний прогрес

Анотація

Актуальність теми дослідження. Значення продуктивності праці набуває особливого значення, адже за рахунок напрацювання регуляторного механізму впливу на продуктивність праці у формальному секторі економіки, її мотивацію можна змінювати і обсяг неформального сектору економіки. Постановка проблеми. У статті проаналізовані зміст та інструменти державного впливу на неформальний сектор економіки, складові екстенсивних та інтенсивних чинників росту продуктивності праці, їх переваги та недоліки. Доведено, що найбільш доцільним на сучасному етапі розвитку України є зростання продуктивності праці за рахунок техніко-технологічного вдосконалення виробництва під дією науково-технічного прогресу. Аналіз останніх досліджень та публікацій. Істотний внесок щодо систематизації чинників впливу на продуктивність праці та неформальний сектор економіки зробили А. Г. Бабенко, О. Барановський, В. Бородюк, З. Варналій, Т. А. Заєць, Е. П. Качан, І. Мазур, В. Приходько, М. В. Семикіна, Д. С. Сінк, Е. Фейге, М. Флейчук, Ю. Харазішвілі, А. Ходжаян, Ф. Шнайдер та інші. Постановка завдання. Бажання досягти певного рівня достатку за рахунок підвищення продуктивності праці за основним місцем роботи у формальному секторі економіки можуть бути домінуючими у процесі детінізації неформального сектору економіки. Виклад основного матеріалу. З метою збільшення доходів працюючих у формальному секторі економіки за рахунок підвищення продуктивності праці більш дієвим є використання інструментів опосередкованого державного впливу, таких як податкові пільги та канікули, дотації, цільові трансферти, пільгове кредитування. Використання цих же інструментів по відношенню до суб’єктів неформального сектору економіки сприятиме також росту продуктивності праці в ньому та поступовій його детінізації. Висновки. Продуктивність праці є важливою економічною категорією, яка забезпечує збільшення реального продукту й доходу, є важливим показником економічного зростання країни, чинником зростання доходів працюючих та детінізаці неформального сектору економіки. Для росту продуктивності праці необхідно задіяти чинники як екстенсивного, так і інтенсивного характеру. Найбільш доцільним на сучасному етапі розвитку України є зростання продуктивності праці за рахунок техніко-технологічного вдосконалення виробництва під дією науково-технічного прогресу.

Біографія автора

Irina Ivanivna Kychko, Chernihiv National University of Technology

Doctor of Economic Sciences, Associate Professor, Head of the Department of Personnel Management and Labor Economy

Посилання

Zaiats, T. A. (2009). Produktyvnist liudskykh resursiv Ukrainy ta rehionalni mozhlyvosti yii zabezpechennia [Productivity of human resources of Ukraine and regional opportunities of its maintaining]. Ukraina: aspekty pratsi – Ukraine: aspects of labor, 3, 25–29. [in Ukrainian].

Sink, D. S. (1989). Upravlenie proizvoditelnostiu plani-rovanie izmerenie i otsenka kontrol i povyshenie [Managing productivity: planning, measuring and evaluating, monitoring and rising]. Moscow: Progress [in Russian].

Cherevko, O. V. (Eds.). (2014). Ctratehichni priorytety detinizatsii ekonomiky Ukrainy u systemi ekonomichnoi bezpeky: makro ta mikro vymir [Strategic priorities of legalization of economy of Ukraine in the system of economic security: macro and micro dimension]. Cherkasy: PP Cha-banenko Iu .A. [in Ukrainian].

Shalenko, M. V., Piddubna, L. P., Preiher, D. K., Hromov, O. P. (1996). Neformalnyi sektor, nerehlamentovana zainiatist, dykyi rynok pratsi [Informal sector, unregulated employment, wild labor market]. Kyiv: NTs ZRP [in Ukrainian].

Kene, F. (1960). Izbrannye ekonomicheskie proizvedeniia [Selected Economic Works]. Moscow: Sotsekgiz [in English].

Marks, K., Engels, F. (1963). Polnoe sobranie sochinenii [Complete collection of works] (Vols. 46 (part II)), Moscow: Hosudarstvennoe izdanye literatury [in English].

Semykina, M. V. (2010). Produktyvnist pratsi: metodolohiia vymiriuvannia, peredumovy zrostannia [Labour productivity: the methodology of measurement, precondi-tions of growth]. Naukovi pratsi KNTU. Ekonomichni nauky – Scientific works of KNTU. Economic Sciences, 17, 156-164. [in Ukrainian].

Semykina, M. V. (2004). Sotsialno-ekonomichna motyvatsiia pratsi: metodolohiia otsinky efektyvnosti ta pryntsypy rehuliuvannia [Socio-economic labor motivation: effects-assessment methodology and principles of regulating]. V. V. Onikiienko (Eds.). Kirovograd: PVTs "Mavik" [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Як цитувати

Kychko, I. I. (2018). ВИКОРИСТАННЯ ЧИННИКІВ РОСТУ ПРОДУКТИВНОСТІ ПРАЦІ ЯК НАПРЯМ ЗМЕНШЕННЯ НЕФОРМАЛЬНОГО СЕКТОРУ ЕКОНОМІКИ. Науковий вісник Полісся, 2(3(11), 13–17. вилучено із http://nvp.stu.cn.ua/article/view/116458

Номер

Том 2 № 3(11) (2017): Науковий вісник Полісся

Розділ

ЕКОНОМІКА ПРАЦІ

Ліцензія

Авторське право (c) 2018 Науковий вісник Полісся Чернігівського національного технологічного університету

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).