ДИВЕРГЕНЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРАГМАТИЗМУ У КОНТЕКСТІ ПРОФІСІЙНО-КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ ВІДПОВІДНОСТІ

Автор(и)

Ключові слова:

вища освіта, освітній потенціал, освітній прагматизм, професійно-кваліфікаційна відповідність

Анотація

Актуальність теми дослідження. У ринковій економіці кількість і якість матеріальних і духовних цінностей детермінується розміром доходів особи. Отже, у свідомості споживачів освітніх послуг сформувалася уява щодо безпосередньої залежності рівня добробуту від рівня освіченості. Постановка проблеми. Протягом поколінь інструменти впливу на свідомість сформували стереотип успішної особи з вищою освітою. Прагматичний підхід у буржуазному суспільстві передбачає всебічну користь від професійних знань. Проте чимало випускників українських ВНЗ не здатні знайти застосування своїм професійно-кваліфікаційних якостям. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вітчизняні вчені констатують професійно-кваліфікаційний дисбаланс якостей працівника і вимог роботодавця, що демонструє часткову реалізацію освітнього потенціалу у соціально-трудових відносинах. Отже, освітній прагматизм не має ідеальної форми, а його рівні відображають типи професійно-кваліфікаційної відповідності якостей працівника вимогам роботодавця. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. За цих обставин вельми актуальним слід визнати пошук методу, який доведе або спростує наявність освітнього прагматизму. Постановка завдання. Метою роботи є визначення рівня освітнього прагматизму особи через дивергенцію професійно-кваліфікаційної відповідності якостей працівника потребам роботодавця. Виклад основного матеріалу. Наслідок вищої освіти подано як потенціал особи, що реалізується у соціально-трудових відносинах. Суть освітнього прагматизму полягає у реалізації особою освітнього потенціалу у соціально-трудових відносинах. Сконструйовано методику дивергенції, яка дозволила типізувати соціально-трудові відносини за ознаками відповідності спеціальності і кваліфікації за дипломом професії і кваліфікації за посадою. Висновки. Типізація соціально-трудових відносин визначила параметри професійно-кваліфікаційних потреб роботодавців, які є підґрунтям мотивації потенційних і реальних споживачів освітніх послуг. Регулярний контроль за станом освітнього рівня прагматизму дозволяє виявити тенденції та намітити шляхи, форми та методи співпраці підприємств з навчальними закладами.

Біографія автора

Denys Zagirniak, Kremenchuk National University named after Mykhailo Ostrohradskyi

Candidate of Economic Sciences, Associate professor, Associate professor at the Department of Finance and Credit

Посилання

Postanova Kabinetu Ministriv Ukrayiny Pro zatverdzhennya Pereliku haluzey znan i spetsialnostey, za yakymy zdiysnyuyetsya pidhotovka zdobuvachiv vyshchoyi osvity : pryiniatyi 29 kvit. 2015 № 266 [Resolution of Cabinet of Ministers of Ukraine On approving the list of disciplines and specialties, which trains candidates higher education from April 29 2015, № 266]. (2015). Ofitsiynyy visnyk Ukrayiny – Official Bulletin of Ukraine, 38, 1147 [in Ukraine].

Postanova Kabinetu Ministriv Ukrayiny Pro zatverdzhennya Polozhennya pro osvitno-kvalifikatsiyni rivni (stupenevu osvitu) : pryiniatyi 20 sich. 1998 № 65 [Resolution of Cabinet of Ministers of Ukraine On approval of the educational and skill level (level higher education) from January 20 1998, № 65]. (1998). Ofitsiynyy visnyk Ukrayiny – Official Bulletin of Ukraine, 3, 108 [in Ukraine].

Zakon Ukrayiny «Pro vyshchu osvitu» : pryiniatyi 01 lyp. 2014 № 1556-VII [Law of Ukraine "About higher education" from July 01 2014, № 1556-VII]. (2014). Vidomosti Verkhovnoyi Rady Ukrayiny – Bulletin of Verkhovna Rada Ukraine, 37–38, 2004. [in Ukraine].

Natsionalnyy klasyfikator Ukrayiny. Klasyfikator profesiy DK 003:2010 [National Classifier of Ukraine. Classifier of professions DK 003: 2010]. (2010). Standarty: Informatsiynyy pokazhchyk – Standards: Information indicator, 8 [in Ukraine].

Paulsen, M. (2001). The Economics of Human Capital and Investment in Higher Education. The finance of higher education: theory, research, policy, and practice. M. Paulsen, J. Smart (Ed.). 55–94 [in English].

Barbaro, S. (2005). Equity and Efficiency Considerations of Public Higher Education. Heidelberg : Springer-Verlag [in English].

Michael, S. (2005). Financing Higher Education in a Global Market: a Contextual Background. Financing higher education in a global market. S. Michael, M. Kretovics (Eds.). New York : Algora Publishing [in English].

Eggins, H. (2003). Globalization and reform: necessary conjunctions in higher education. Globalization and Reform in Higher Education. H. Eggins (Eds.). Glasgow : Bell & Bain Ltd [in English].

Raby, R. L., Valeau E. J. (Eds.). Community College Models: Globalization and Higher Education Reform. Dordrecht : Springer Science + Business Media B. V. [in English].

Francis, Ph. (2006). Reconstructing Alma Mater : the coming crisis in higher education, a blueprint for reform. New York : Algora Publishing. [in English].

Neusner, J., Neusner, N. (2000). Reaffirming Higher Education. New Brunswick: Transaction Publishing [in English].

Libanova, E. M. (2008). Stratehichni priorytety sotsialnoyi polityky Ukrayiny na pochatku XXI stolittya. [Strategic Priorities Social Policy of Ukraine at the beginning of the XXI century]. Demohrafiya ta sotsialna ekonomika Demography and social economy, 1, 9–22. [in Ukraine].

Danylyshyn, B. (2005). Innovatsiyna model ekonomichnoho rozvytku: rol vyshchoyi osvity [Innovative model of economic development: the role of higher education]. Visnyk NAN Ukrayiny – Visnik NAS of Ukraine, 9, 26–35 [in Ukraine].

##submission.downloads##

Номер

Розділ

ЕКОНОМІКА ПРАЦІ