УПРАВЛІННЯ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЮ СИСТЕМОЮ З ПОЗИЦІЇ СЕРВІСНОГО ПІДХОДУ

Автор(и)

Ключові слова:

суспільні блага, сервісна послуга, сервісний підхід, кримінально-виконавча система, персонал

Анотація

Актуальність теми дослідження. На сучасному етапі розвитку економічної науки відбувається формування нових підходів до змістовного наповнення послуги у суспільному виробництві. В той же час наявність інших підходів дозволяє формувати методику оцінки сервісної діяльності, і як наслідок порізному обґрунтовувати їх надання на державних підприємствах. Постановка проблеми. Проблеми вивчення різноманітності підходів до формування сутності послуги за умов реалізації сервісного підходу присвячені наукові праці ряду вчених, але вони не відокремлюють специфіку цього підходу з врахуванням діяльності підприємств кримінально-виконавчої системи. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемам вивчення використання поняття послуги з позиції сервісного підходу присвячені праці таких вчених, як: К. Альбрехт, І. Котляров, Р. Норман, В. Плотніков, О. Моргулець. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Науковою новизною публікації є адаптування сервісного підходу під специфіку діяльності державних підприємств кримінально-виконавчої системи. Постановка завдання. Метою дослідження постає формування базисів управління кримінально-виконавчою системою на основі сервісного підходу. Виклад основного матеріалу. Еволюційний розвиток та семантичність категорій «послуга» та «сервіс» призвів до формування якісно нового підходу до їх застосування у кримінально-виконавчій системі. З суспільно-економічної точки зору діяльність кримінально-виконавчої системи полягає в виробництві суспільного блага загального користування, що передбачає ізолювання засудженого від суспільства і застосування заходів педагогічного впливу, тобто надання послуги усьому суспільству. Специфічними ознаками категорії «сервісна послуга» кримінально-виконавчої системи слід вважати таке: захист суспільства від осіб, які скоїли злочини; попит на ці послуги зі сторони суспільства; забезпечення безпеки і захисту декларованих інтересів особистості. Впровадження даної дефініції на законодавчому рівні забезпечить інноватику принципів управління кримінально-виконавчою системою з позиції сервісного підходу. Висновки. У результаті дослідження механізму управління кримінально-виконавчою системою з позиції сервісного підходу було підтверджено гіпотезу про необхідність надання «сервісної послуги» засудженим.

Біографія автора

Oksana Hryhorivna Goncharenko, Academy of the State Penitentiary Service

Doctor of Economics, Associate Professor, Head of the Department of Economics and Social Sciences

Посилання

Goncharenko, O. H. (2013). Do pytannia reformuvannia vyrobnychoho kompleksu kryminalno-vykonavchoi systemy [On the issue of reforming the production complex of the criminal-executive system]. Formuvannia rynkovykh vidnosyn v Ukraini - Formuvannia rynkovykh vidnosyn v Ukraini, 6(145), 151-154 [in Ukrainian].

Zer, H. (2002). Vosstanovitelnoe pravosudie: novyy vzglyad na prestuplenie i nakazanie [Restorative justice: a new view of crime and punishment]. (L.Karnozova i S. Pashina,Trans.). Moscow: Tsentr «Sudebno-pravovaya reforma» [in Russian].

Kvashis, V. (2008). «Tsena» prestupnosti kak kriminologicheskaya problema ["Price" of crime as a criminological problem]. Uholovnoe pravo - Criminal law, 6, 94-102 [in Russian].

Kristi, N. (2001). Borba s prestupnostyu kak industriya, vpered k GULAGU zapadnogo obraztsa [Fighting crime as an industry forward to the Western Gulag]. (2nd ed.). (A. Petrova, Trans.). Moscow: ROO «Tsentr sodeystviya reforme ugolovnogo pravosudiya» [in Russian].

Kotlyarov, I. D. (2012). Sushchnost uslugi kak ekonomicheskogo blaga [The essence of the service as an economic good]. Vestnik Omskogo universiteta. Seriya: Ekonomika - Bulletin of Omsk University. Series: Economics, 3, 79 -86 [in Russian].

Morgulets, O. B. (2011). Dialektychnyi zviazok servisolohii ta servis-menedzhmentu [Dialectical connection of service and management]. Ekonomichniy visnik Donbasu - Economic Bulletin of Donbass, 3, 188 – 192 [in Ukrainian].

Plotnikov, V. A. & Ivanenko, M. G. (2015). Riski upravleniya chelovecheskimi resursami v usloviyakh perekhoda k postindustrialnoy ekonomike [Human resources management risks in the transition to a post-industrial economy]. Izvestiya Yugo-Zapadnogo gosudarstvennogo. universiteta. Seriia: Ekonomika. Sotsiolohiia. Menedzhment - News of the South-Western state. university. Series: The Economy. Sociology. Management, 3(16), 125 – 133 [in Russian].

Albrecht, K. (1988). At America's Service. Homewood: Dow Jones-Irvin [in English].

Normann, R. (1982). Service Management. Malmo: Liber [in English].

##submission.downloads##

Як цитувати

Goncharenko, O. H. (2018). УПРАВЛІННЯ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЮ СИСТЕМОЮ З ПОЗИЦІЇ СЕРВІСНОГО ПІДХОДУ. Науковий вісник Полісся, 2(1(13), 136–140. вилучено із http://nvp.stu.cn.ua/article/view/139634

Номер

Том 2 № 1(13) (2018): Науковий вісник Полісся

Розділ

МЕНЕДЖМЕНТ

Ліцензія

Авторське право (c) 2018 Науковий вісник Полісся

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).