ОЦІНКА ГОТОВНОСТІ ДО КРОС-КУЛЬТУРНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ПЕРСОНАЛУ УКРАЇНСЬКИХ ТА МОНГОЛЬСЬКИХ МУЛЬТИНАЦІОНАЛЬНИХ КОМПАНІЙ
DOI:
https://doi.org/10.25140/2410-9576-2018-3(15)-32-37Ключові слова:
етнічна ідентичніст, крос-культурна взаємодія, мультинаціональна компанія, Монголія, Україна, готовність до крос-культурної взаємодії, типи етнічної ідентичності, поведінкова стратегія в процесі крос-культурної взаємодіїАнотація
Актуальність теми дослідження. На сучасному етапі розвитку світового господарства одним з найбільш важливих аспектів діяльності компаній стає крос-культурна взаємодія. Постановка проблеми. Відповідно до соціально-психологічного закону про існування зв'язку між позитивною етнічною ідентичністю та етнічної толерантністю, можна стверджувати, що для оцінки готовності індивіда до крос-культурної взаємодії необхідно оцінити його етнічну ідентичність. Аналіз останніх досліджень і публікацій. В даний час розроблена значна кількість методів оцінки етнічної ідентичності: універсальна шкала етнічної ідентичності та етичної самоідентифікації, методика «Етнічна ідентичність», шкала експрес-оцінки почуттів, методика оцінки позитивності і невизначеності етнічної ідентичності та ін. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Основним концептуальним підходом, на якому базуються розглянуті методи оцінки етнічної ідентичності є лише emic-підхід, а відсутній etic-підхід. Однак поєднання цих двох підходів є основою крос-культурних досліджень. Постановка завдання. Метою дослідження є оцінка готовності до крос-культурної взаємодії персоналу українських та монгольських мультинаціональних компаній на основі комплексного методичного підходу оцінки етнічної ідентичності та визначення поведінкових стратегій персоналу в процесі крос-культурної взаємодії. Виклад основного матеріалу. Персонал українських компаній має наступні типи поведінкової стратегії: 90% активні «посередники», 10% пасивні «посередники». Персонал монгольських компаній має наступні поведінкові стратегії: 55% активних «посередників», 5% пасивних «посередників», 25% активних «націоналів», 5% «невротиків-етнофобів», 10% персоналу схильне до поведінки пасивних «посередників». Висновки. Персонал українських мультинаціональних компаній в порівнянні з персоналом монгольських компаній має більш позитивну етнічну ідентичність й готовність до крос-культурної взаємодії.Посилання
Guzikova, M. O., Fofanova, P. Ju. (2015). Osnovy teorii mezhkul'turnoj kommunikacii [Fundamentals of theory of intercultural communication]. Ekaterinburg: Izd vo Ural. un-ta [in Russian].
Lebedeva, N. M. (2009) Teoreticheskie podkhody k issledovaniyu vzaimnykh ustanovok i strategiy mezhkulturnogo vzaimodeystviya migrantov i naseleniya Rossii [Theoretical approaches to the study of mutual attitudes and strategies of intercultural interaction of migrants and the population of Russia]. N. M. Lebedeva, A. N. Tatarko (Eds.) Strategii mezhkulturnogo vzaimodeystviya migrantov i naseleniya Rossii: Sbornik nauchnykh statey Strategies for Intercultural Interaction of Migrants and the Population of Russia: Collection of Scientific Articles. (pp. 10-63). Moscow: RUDN [in Russian].
Stefanenko, T. G. (2006). Etnopsikhologiya: praktikum [Ethnopsychology: workshop]. Moscow: Aspekt Press [in Russian].
Phinney, J. S., Ong, A. D. (2007). Conceptualization and measurement of ethnic identity: Current status and future directions. Journal of Counseling Psychology, 54, 271-281 [in English].
Pochebut, L. G. (2012). Kross-kulturnaya i etnicheskaya psikhologiya [Cross-cultural and ethnic psychology]. St. Petersburg: Piter [in Russian].
Tatarko, A. N., Lebedeva, N. M. (2011). Metody etnicheskoy i krosskulturnoy psikhologii [Methods of ethnic and cross-cultural psychology]. Moscow: Izdatelskiy dom Vysshey shkoly ekonomiki [in Russian].
Soldatova, G. U. (1998). Psikhologiya mezhetnicheskoy napryazhennosti [Psychology of interethnic tension]. Moscow: Smysl [in Russian].
Perlmutter, H. V. (1969). The tortuous evolution of the multinational corporation. Columbia Journal of World Business, 4, 9-18 [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).