ВИКОРИСТАННЯ ТЕОРІЇ НЕЧІТКОЇ ЛОГІКИ ПРИ УПРАВЛІННІ ПРОЕКТАМИ РОЗВИТКУ

Анотація

Актуальність теми дослідження. Дослідження методів економічної та фінансової оцінки ефективності проектів розвитку являє собою недостатньо вивчену область економічних знань, що пов'язано з неможливістю передбачення перешкод, що пов'язані з інвестиціями в майбутньому, і реалізація таких проектів найчастіше пов'язана з ризиком і невизначеністю. Постановка проблеми. В данній роботі, пропонується використовувати теорію нечіткої логіки (Fuzzy Logic), що визначає сучасний підхід до опису бізнес-процесів, в яких присутня невизначеність і неточність вихідної інформації. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання використання теорії нечіткої логіки в управлінні проектами розвитку висвітлено у наукових працях українських та зарубіжних науковців, таких, як Асаї К, Борисов А. Н., Гордієнко І. В., Семененко М. В, Мітюшкін Ю. І., Мокін Б. І. та інших. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Відомі дослідження показали, що класичні методи управління досить ефективно працюють при повністю детермінованому об'єкті управління і середовищі, а для систем з неповною інформацією та високою складністю оптимальними є нечіткі методи аналізу, які слід адаптувати до сучасної системи управління проектами для побудови інтегрованої нейронної мережі. Постановка завдання. В роботі поставлено завдання використовуючи нечіткі моделі перейти до побудови сучасної технології управління із застосуванням штучних нейронних мереж інтеграції системи управління підприємством та проектами розвитку. Виклад основного матеріалу. Перехід від традиційних систем управління до систем з нечіткою логікою відбувається з використанням нечітких змінних. Розглянемо процес нейромережевого моделювання при інтеграції систем управління підприємством та проектами розвитку для побудови єдиної інтегрованої системи управління підприємством. Висновки. У даній роботі пропонується методика реалізації інвестиційних проектів впровадження інформаційних систем на основі нечітко-множинного підходу, який дозволяє враховувати якісні аспекти, які не мають точної числової оцінки.