НАУКОВІ ПІДХОДИ ДО КЛАСИФІКАЦІЇ ІННОВАЦІЙ КРЕДИТНИХ УСТАНОВ
DOI:
https://doi.org/10.25140/2410-9576-2020-2(21)-155-162Ключові слова:
кредитна установа; кредитна інновація; класифікація інновацій кредитних установАнотація
Кредитна установа є важливою складовою фінансового ринку країни, а кредитна діяльність займає одне із пріоритетних місць, так як доходи від її здійснення становлять основну частку загального доходу фінансово-кредитної організації.
Кредитні установи сьогодні активно приймають участь у процесах цифровізації ринку фінансових послуг, розробляючи нові продукти для своїх споживачів. Одним із головних факторів успішної кредитної діяльності є впровадження інновацій в процес надання послуг кредитними установами. Тому стає важливим дослідження напрямів інноваційної діяльності кредитних установ, поглиблення теоретичних та методологічних положень вивчення їх сутності, видів та особливостей розробки та впровадження інновацій у роботу.
У статті досліджуються теоретичні підходи до визначення понять «інновація», «фінансова інновація». Виокремлена кредитна інновація, як окрема економічна категорія. Проведено дослідження наявних у науковій літературі визначень поняття «кредитна інновація», як основного об’єкта. Проаналізовано, що інновації на ринку кредитних послуг являють собою результат ефективної інноваційної діяльності. Визначено, що у наукових працях увага дослідників відводиться вивченню різних аспектів інновації кредитної установи, але на даний час не існує загальноприйнятої класифікації кредитних інновацій. З урахуванням цього у статті сформульовані та згруповані класифікаційні ознаки кредитних інновацій, а саме за часовим аспектом, за причинами зародження, за обсягом впливу, за сферою впровадження, за впливом нововведення на поведінку споживача, за сферою застосування, за результатами науково-дослідних розробок, за темпами впровадження, за результативністю, за ефективністю та за глибиною внесених змін. На цих підставах визначено типи інновацій кредитних установ та обґрунтовано їх значення.
Посилання
Балабанов, И. Т.Инновационный менеджмент : учеб.пособие / И. Т. Балабанов. – : Питер, 2000. – 208 с.
Березовська, М. Інноваційний аспект економічного розвитку / М. . Березовська // Питання економіки. - 2007. - № 3. - С. 58-66.
Вікулов, В. С. Концептуальний підхід до розробки інноваційної стратегій комерційного банку / В. С. Вікулов // Фінансовий менеджмент. - 2010. - № 5. - С. 106.
Друкер, П. Бізнес та інновації : [пер. с англ.] / Питер Ф. Друкер. - Москва [и др.] : Вильямс, 2007. - 423 с.
Дубина, М. Класифікація ринків фінансових послуг / М. Дубина // Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. Серія : Економічні науки. - 2016. - Вип. 42 (2). - С. 53-59.
Дубина, М. Концептуальні положення розгляду сутності дефініцій "інновація", "фінансова інновація" та "кредитна інновація" / М. Дубина, І. Садчикова, Н. Чийпеш // Проблеми і перспективи економіки та управління. - 2019. - № 4. - С. 320-333.
Козьменко, С. М. Маркетинг банківських інновацій / С. М. Козьменко, Т. А. Васильєва, С. В. Лєонов // Маркетинг і менеджмент інновацій. - 2011. - № 1. - С. 13-28.
Кох, Л. В. Инновации в банковском бизнесе / Л.В. Кох, Е.Н. Смольянинова, В.С. Просалова. - СПб: Изд-во Политех. ун-т, 2009. – 249 с.
Міщенко, В. І. Методологічні та методичні проблеми запровадження інновацій / В. І. Міщенко // Вісник Національного банку України. - 2006. - № 5. - С. 22–32.
Охлопков, А. В. Инновации в сфере предоставления банковских услуг: автореф. дис. к.е.н. Моква, 2011. - 19 с.
Провайдинг інновацій: підручник / М. П.Денисенко, А. П. Гречан, М. В. Гаман [та ін.]; за ред. проф. М. П. Денисенка. – К. : «Видавничий дім «Професіонал», 2008. – 448 с.
Філософський енциклопедичний словник. – К.: Абрис. 2002. –. 742 с.
Шумпетер, Й. Теория экономического развития: исследование предпринимательской прибыли, капитала, кредита, процента и цикла конъюнктуры / Й. Шумпетер ; Пер. В. С. Автономов, М. С. Любский, А. Ю. Чепуренко. – Москва : Прогресс, 1982. – 456 с.
Викулов, В. С. Типология банковских инноваций / В. С. Викулов // Финансовый менеджмент. - 2004. - № 6. – С. 75-82.
Уткин, Э. А. Инновационный менеджмент / Э. А. Уткин, Г. И. Морозова, Н. И. Морозова. - Москва : Акалис, 1996. - 208 с.
Янсен Феликс. Эпоха инноваций : Как заниматься бизнесом творчески постоянно, а не от случая к случаю : [пер. с англ.] / Феликс Янсен. - М. : ИНФРА-М, 2002 (ОАО Тип. Новости). - 307 с.
Ashish Arora, Andrea Fosfuri, Alfonso Gambardella. Markets for Technology: The Economics of Innovation and Corporate Strategy. The Academy of Management Review. 2002. 360 р.
Henry William Chesbrough. Open Innovation: The New Imperative for Creating and Profiting From Technology. Harvard Business School Press. 2003. 240 р.
Recent innovations in international banking. Bank for International Settlements, 2006 URL: http://www.bis.org/publ/ecsc01.htm. (дата звернення: 02.02.2021).
The measurement of scientific fnd technological activities. Oslo Menual: Guidelines for collecting and interpreting innovation data. Third edition. Paris: OESD. 2015. 162 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).