Вплив засобів масової інформації на формування екологічної свідомості у контексті безпеки водокористування
DOI:
https://doi.org/10.25140/2410-9576-2023-1(26)-19-35Ключові слова:
безпека водокористування, раціональне водокористування, екологічна свідомість, екологічні потреби, засоби масової інформації (ЗМІ)Анотація
Статтю присвячено дослідженню теоретико-методологічних, організаційно-економічних та прикладних проблем впливу ЗМІ, реклами та Інтернет на екологічну свідомість, екологічні потреби. Обґрунтовано, що раціональне водокористування вимагає розробки та реалізації сукупності заходів, які б забезпечили формування екологічної свідомості через освіту, діяльність ЗМІ.
З метою оцінювання впливу реклами, Інтернет, телебачення на формування екологічної свідомості в частині водокористування було проведено експертне дослідження, в ході якого встановлено (більшість експертів стверджує), що вплив ЗМІ на формування екологічної свідомості в частині водокористування незначний, знаходиться на середньому та нижче середнього рівня.
Зазначається, що з метою посилення впливу ЗМІ на екологічну свідомість необхідно розробити концепцію безпеки водокористування, сприяти формуванню екологізації свідомості, переходу на безвідходні технології, впровадженню економічного стимулювання екологічно чистих технологій, підвищенню екологічної спрямованості діяльності ЗМІ.
Посилання
Voznyuk, O.V. (2001). Vykhovannya ekolohichnoyi vidpovidalʹnosti osobystosti yak narizhnyy shlyakh rozvytku yiyi dukhovnosti [Education of the ecological responsi-bility of the individual as a cornerstone of the development of his spirituality]. Problemy osvity: naukovo-metodychnyy zbirnyk – Problems of education: a scientific and meth-odological collection, 26, 91–97.
Gibson, D. (1988). Ekologicheskiy pokhod k zritel'nomu vospriyatiyu [Ecological approach to visual perception]. Progress.
Huzenko, T. A. (2012). Sotsialni komunikatsii v hromadyanskomu suspilstvi Ukrainy: ekolohichnyy aspekt [Social communications in civil society of Ukraine: eco-logical aspect]. Derzhava ta rehiony. Seriya: Sotsialni komunikatsii – State and re-gions. Series: Social communications, (1), 9–13.
Didkov, O. (2012). Formuvannya ekolohichnoyi svidomosti ta kulʹtury zasobamy osvity ta vykhovannya osobystosti [Formation of environmental awareness and culture by means of education and personal training]. Visnyk Instytutu rozvytku dytyny: zbirnyk naukovykh prats – Bulletin of the Institute of Child Development: collection of scientific works, (21). http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc%5FGum/Vird/2012_21/Pdf/5.pdf.
Kernychna, A. Ye. (2013). Ekolohichna osvita derzhavnykh sluzhbovtsiv yak komponent kompleksnoho mekhanizmu derzhavnoho upravlinnya v ekolohichniy sfer [Environmental education of civil servants as a component of the complex mechanism of state management in environmental spheres]. Universytetski naukovi zapysky – Uni-versity scientific notes, (1(45)), 431-437.
Kyselʹov, M.M. [and others] (2003). Kontseptualni vymiry ekolohichnoyi svido-mosti [Conceptual dimensions of environmental consciousness]. Parapan.
Musina, L.A., Yamchuk, A.V., Kvasha, T.K. (2012). Vzayemnyy vplyv ekonomiky ta pryrodnoho seredovyshcha v suchasnomu sviti: polityka, stratehiyi, tekhnolohiyi [The mutual influence of the economy and the natural environment in the modern world: politics, strategies, technologies]: monograph. Kyiv: UkrINTEI. 260 p.
Khomenko, I.O., Horobinska, I.V., Soroka, A.V. (2023). Osnovni trendy ta suchasni instrumenty zastosuvannya systemy digital-marketynhu v pidpryyemnytstvi ta start up [Main trends and modern tools of digital marketing system application in entrepreneurship and start up]. Marketynh u pidpryyemnytstvi, birzhoviy diyalʹnosti ta torhivli v smart suspilʹstvi: upravlinsʹkyy, innovatsiynyy ta metodychnyy vymiry [Market-ing in entrepreneurship, exchange activity and trade in a smart society: managerial, innovative and methodical dimensions] (рр. 29-49). Publisher Koshovy B.-P.O.
Kychko, I.I. (2003). Makroekonomichnyy mekhanizm finansuvannya okhorony zdorov'ya [Macroeconomic mechanism of health care financing]. Finansy Ukrayiny – Finances of Ukraine, (4), 71–77.
Pro kontseptsiyu ekolohichnoyi osvity v Ukrayini [About the concept of envi-ronmental education in Ukraine]. https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v6-19290-01#Text.
Mashkova, Ya. (2019). Greta, elektrokary ta plastykovi pakety: yak pyshutʹ pro ekolohiyu onlayn-media [Greta, electric cars and plastic bags: how online media write about ecology]. https://imi.org.ua/monitorings/greta-elektrokary-ta-plastykovi-pakety-yak-pyshut-pro-ekologiyu-onlajn-media-i30067.
Kychko, I.I. (2013). Sotsialno-ekonomichni determinanty osobystykh potreb [Socio-economic determinants of personal needs]. Chernihivskyy derzhavnyy tekhnolohichnyy universytet.
Kychko, I.I. (2009). Retrospektyvnyy analiz byudzhetnoyi polityky u konteksti byudzhetnoho rehulyuvannya osobystykh potreb naselennya [Retrospective analysis of budget policy in the context of budget regulation of personal needs of the popula-tion]. Visnyk Chernihivskoho derzhavnoho tekhnolohichnoho universytetu – Bulletin of the Chernihiv State University of Technology, (35), 36-40.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
