ТЕХНОЛОГІЇ МОДЕЛЮВАННЯ БАГАТОРІВНЕВИХ СТРУКТУР НА ПРИКЛАДІ ЗАДАЧІ КОМПЛЕКТАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.25140/2410-9576-2019-2(18)-6-14

Ключові слова:

рекурсивні технології, мова програмування Visual Prolog, багаторівневі структури

Анотація

Одним з типових
завдань, що виникають у процесі деформування
інтелектуальних систем, є моделювання
багаторівневих структур для вирішення різних
прикладних задач.
Постановка проблеми. Розгляд можливостей мови
штучного інтелекту Visual Prolog для реалізації
рекурсивної технології на основі прикладу вирішення
багаторівневої задачі комплектації продукції.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Значний
внесок у розвиток теорії, методології застосування
штучного інтелекту для вирішення задач у сфері економіки
внесли такі вчені, як Білецький О. Б., Литвин В. В., Чері
С., Готтлоб Г., Лугер Г. Ф., Рассел С. Дж. та ін.
Виділення недосліджених частин загальної
проблеми. У той же час недостатньо наукових праць
висвітлюють особливості впровадження сучасних
засобів штучного інтелекту для вирішення
багаторівневих економічних задач.
Постановка завдання. Проаналізувати існуючі
підходи до вирішення багаторівневих завдань.
Запровадити ефективний інструмент для вирішення
багаторівневих завдань за допомогою мови штучного
інтелекту Visual Prolog.
Виклад основного матеріалу. Розглянуто проблему
моделювання багаторівневих структур в
інтелектуальних системах на основі ітераційних і
рекурсивних технологій на прикладі задачі компонентів
продукції. Наведено основні характеристики таких
структур, визначено їх складність та необхідність
пошуку ефективних методів їх подання та обробки в
пам'яті комп’ютера. У розвитку рекурсивних технологій є
дві важливі парадигми: функціональне та логічне
програмування. Розглядаються відповідні мови штучного
інтелекту: Lisp і Prolog, їх спадкоємця - найпотужніша
мова Visual Prolog. Наведено класичний відомий
ітераційний алгоритм і рекурсивна програма на мові
Prolog розв'язання задачі компонентів двигуна
внутрішнього згоряння, а також рекурсивна програма на
Visual Prolog, розроблена авторами статті. Їх порівняння
зроблено з позиції використання кількості структур для
представлення інформаційної бази, вартості пам'яті для
їх збереження, складності розробки і налагодження
програми, простоти сприйняття роботи.
Висновки. Підкреслюється потужність мови Visual
Prolog, яка особливо проявляється в задачах обробки
багаторівневих структур.

Біографії авторів

Vitaliy Chubaievskyi, Київський національний торговельно-економічний університет

кандидат політичних наук, доцент кафедри програмної інженерії та кібербезпеки, заступник начальника Департаменту інформаційно-аналітичної підтримки – начальник управління розвитку інформаційних технологій Національної поліції України, полковник поліції

Katerina Palahuta, Київський національний торговельно-економічний університет

кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри програмної інженерії та кібербезпеки

Alona Desiako, Київський національний торговельно-економічний університет

старший викладач кафедри програмної інженерії та кібербезпеки

Посилання

Адаменко, А. Н. Логическое программирование и Visual Prolog / А. Н. Адаменко, А. М. Кучков – СПб. : БХВ – Петербург, 2003. – 992 с.

Билецкий, О. Б. Организационно-технологические основы АСУ в строительстве / О. Б. Билецкий, В. С. Михайлов. – К. : Будівельник, 1983. – 120 с.

Бондарев, В. Н. Искусственный интеллект: учебное пособие для ВУЗов / В. Н. Бондарев, Ф. Г. Аде. – Севастополь : Изд-во СевНТУ, 2002. – 615с.

Bratko, I. Prolog. Programming for Artificial Intelligence.London, United Kingdom: «Addison Wesley», 637 (2004).

Глибовець, М. М. Штучний інтелект: підруч. для студ. вищ. навч. закладів / М. М. Глибовець, О. В. Олецький. – К. : Вид. дім «КМ Академія», 2002. - 366 с.

Кавун, С. В. Системи штучного інтелекту: навч. посіб./ С. В. Кавун, В. М. Коротченко. – Харьків : ХНЕУ, 2007. - 320с.

Литвин, В. В. Інтелектуальні системи: підручник / В. В. Литвин, В. В. Пасічник, Ю. В. Яцишин. – Львів : Новий світ, 2009. – 406 с.

Russel, S. G., & Norvig, P. Artificial Intelligence. A modern approach. New Jersey, USA: «Upper Saddle River», 1408 (2006).

Luger, G.F. Artificial Intelligence: Structures and Strategies for Complex Problem Solving. London, United Kingdom: «Addison Wesley», 863 (2008).

Ceri, S., Gottlob, G., Tanca, L. Logic Programming and Databases (Surveys in Computer Science) Softcover reprint of the original 1st ed, Springer-Verlag Berlin Heidelberg (1990).

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-05-14

Як цитувати

Chubaievskyi, V., Palahuta, K., & Desiako, A. (2021). ТЕХНОЛОГІЇ МОДЕЛЮВАННЯ БАГАТОРІВНЕВИХ СТРУКТУР НА ПРИКЛАДІ ЗАДАЧІ КОМПЛЕКТАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ. Науковий вісник Полісся, (2(18), 006–014. https://doi.org/10.25140/2410-9576-2019-2(18)-6-14

Номер

№ 2(18) (2019): НАУКОВИЙ ВІСНИК ПОЛІССЯ

Розділ

ІННОВАЦІЇ

Ліцензія

1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).