МАРКЕТИНГОВІ ДЕТЕРМІНАНТИ УПРАВЛІННЯ ЕКОЛОГІЧНИМИ РИЗИКАМИ ЯК ФАКТОР ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
DOI:
https://doi.org/10.25140/2410-9576-2019-2(18)-171-176Ключові слова:
управління ризиками підприємства, маркетингова політика, ефективність роботи підприємства, змінні фактори, стійкість підприємства, конкуренція.Анотація
Актуальність теми дослідження викликана необхідністю створення в сучасних ринкових умовах ефективної системи управління екологічними ризиками підприємства, яка б сприяла підвищенню його конкурентоспроможності, та була максимально орієнтована на потреби споживачів.
Постановка проблеми. Використання системи управління ризиками формує передумови підвищення ефективності всіх сфер діяльності підприємства.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. ERM розглядається вченими як сукупність трьох блоків: фактори, що впливають на ERM (Beasley; Kleffner; Liebenberg and Hoyt; COSO); вплив ERM на ефективність роботи підприємства (Beasley; Gordon; Andersen and Roggi); механізми управління ризиками в конкретних організаційних умовах (Mikes; Paape and Spekle).
Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Система менеджменту з одного боку повинна враховувати інтереси всіх стейкхолдерів, а з іншого сприяти мінімізації наявних ризиків.
Постановка завдання. В основі дослідження лежить система ERM, яка розглядається у співвідношенні зовнішніх факторів навколишнього середовища для підприємства, та факторів стійкості самого підприємства.
Виклад основного матеріалу. У статі проведено аналіз факторів залежності впровадження системи ERM на підприємствах, продуктивністю його роботи, та впливом на маркетингову політику. Система ERM розглядається як співвідношення зовнішніх факторів навколишнього середовища, та факторів стійкості підприємства.
Висновки. Попередні дослідження дозволяють зробити висновки, щодо наявності взаємозв’язку між результатами діяльності підприємства та впровадженням системи ERM.
Посилання
Beasley, M. S., Clune, R., and Hermanson, D. R. (2005). Enterprise Risk Management: An Empirical Analysis of Factors associated with the Extent of Implementation. Journal of Accounting and Public Policy, 24 (2005), p. 521-531.
Kleffner, A. E., Lee, R. B., McGannon, B. (2003). The Effect of Corporate Governance on the Use of Enterprise Risk Management: Evidence From Canada. Risk Management and Insurance, 2003, Vol. 6, No. 1, p. 53-73.
Liebenberg, A. P., Hoyt, R. E. (2003). The Determinants of Enterprise Risk Management: Evidence From the Appointment of Chief Risk Officers. Risk Management and Insurance Review, 2003, Vol. 6, No. 1, p. 37-52.
The Committee of Sponsoring Organizations of the Treadway Commission (COSO) (2004). Enterprise Risk Management-Integrated Framework Executive. Retrieved from: https://www.coso.org/Documents/COSO-ERM-Executive-Summary.pdf.
Beasley, M. S., Pagach, D., and Warr, R. (2008). Information Conveyed in Hiring Announcements of Senior Executives Overseeing Enterprise-Wide Risk Management Processes. Journal of Accounting, Auditing & Finance, 23 (3), p. 311-332.
Gordon, L. A., Loeb, M. P., Tseng, C. Y. (2009). Enterprise risk management and firm performance: A contingency perspective. J. Account. Public Policy 28, p. 301-327.
Andersen, T. J. and Roggi O. (2012). Strategic Risk Management and Corporate Value Creation. Working paper. Nominated for the SMS Best Conference Paper for Practice Implications Strategic Management Society 32nd Annual International Conference Prague, October 7-9, 2012. Retrieved from: https://openarchive.cbs.dk/bitstream /handle/10398/8696/Torben%20Andersen.pdf?sequence=1.
Mikes, A. (2009). Risk management and calculative cultures. Management Accounting Research 20 (1): p. 18-40.
Paape, Leen and Spekle, Roland F. (2011). The Adoption and Design of Enterprise Risk Management Practices: An Empirical Study (January 20, 2011). European Accounting Review, Forthcoming. Available at SSRN: https://ssrn.com/abstract=1658200.
Chortok, Y. V., Liulov, O. V., Pimonenko, T. V. (2017). EU integration: opportunities for Ukrainian entrepreneurs // Economy and Region: Bulletin of the Yuri Kondratyuk National Technical University. – № 1 (62). – 2017. – pp. 87-94.
Посохов, І. М. Аналіз досліджень зарубіжних наукових шкіл ризик-менеджменту / І. М. Посохов // Маркетинг і менеджмент інновацій. - 2013. - № 4. – С. 164-172.
Spremberg, E., Tykhenko, V., Lopa, L. (2017). Public-Private Partnership in the Implementation of National Environmental Projects. SocioEconomicChallenges, 1 (4), 73-81.
Liebenberg, A. P., Hoyt, R. E. (2003). The Determinants of Enterprise Risk Management: Evidence From the Appointment of Chief Risk Officers. Risk Management and Insurance Review, 2003, Vol. 6, No. 1, p. 37-52.
Овчаренко, М. І. Методичне забезпечення оцінки стану корпоративної культури підприємства / М. І. Овчаренко, С. В. Червякова, // Маркетинг і менеджмент інновацій. – 2013. – № 2. – С. 130-141.
Люльов, О. В. Теоретичні основи формування механізму визначення пріоритетності та узгодженості цілей на підприємстві / О. В. Люльов // Механізм регулювання економіки. - 2009. - № 4. – С. 110-122.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
