ВПЛИВ ФІНАНСОВОЇ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ НА ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК КРАЇНИ
Ключові слова:
децентралізація витрат, децентралізація доходів, фіскальна автономія, економічне зростанняАнотація
Актуальність теми дослідження. Протягом останніх трьох десятиліть реформа фінансової децентралізації набула активного поширення у країнах світу як один найбільш дієвих інструментів забезпечення ефективного функціонування системи державних та місцевих фінансів, адже передбачає трансфер частини повноважень з центрального до локального чи регіонального рівня влади, що відповідає принципу субсидіарності, а також більш ефективну алокацію бюджетних коштів. Постановка проблеми. Враховуючи неоднозначність поглядів науковців та практиків стосовно практичних наслідків реформи фінансової децентралізації на загальний економічний розвиток держави, виникає об’єктивна необхідність більш глибоких наукових пошуків у даному напрямку. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженню впливу фінансової децентралізації на економічне зростання присвячено праці таких закордонних дослідників як Родрігез-Поуз, Крьойер, Ґемель, Кнелер, Санз, Баскаран, Фельд та ін., а також таких вітчизняних науковців як Васильєва, Гаруст, Винниченко, Височина, Воронцова, Чигрин, Петрушенко та ін. Емпіричні дослідження не дозволяють сформувати уніфікованого уявлення щодо визначеної проблематики. Постановка завдання. Метою дослідження є визначення впливу різних форм децентралізації на параметри економічного розвитку держави. Викладення основного матеріалу. За результатами регресійного аналізу на панельних даних для 12 унітарних європейських країн (Чехія, Данія, Естонія, Франція, Угорщина, Італія, Латвія, Литва, Польща, Словацька Республіка, Словенія та Україна) за 2008-2018 рр. було емпірично підтверджено позитивний вплив зростання рівня децентралізації витрат та посилення фіскальної автономії на ВВП на душу населення, тоді як виявлення взаємозв’язку між рівнем децентралізації доходів та економічним зростанням в країні не дозволило встановити наявність статистично значимого зв’язку між змінними.
Висновки. Отже, отримані результати дозволяють пріоритезувати алгоритм імплементації форм фінансової децентралізації з урахуванням їх результативності у контексті забезпечення економічного розвитку країни: на початкових етапах запровадження реформи доцільно сфокусуватися на посиленні рівня фіскальної автономії органів місцевого самоврядування, а далі переходити до збалансованого процесу децентралізації витрат та доходів.
Посилання
Baskaran, T. Fiscal Decentralization and Economic Growth in OECD Countries: Is There a Relationship? / Thushyanthan Baskaran, Lars P. Feld // Public Finance Review . – 2013. – Vol 41, Issue 4.
Chygryn, O. Assessment of Fiscal Decentralization Influence on Social and Economic Development / O. Chygryn, Y. Petrushenko, A. Vysochyna, A. Vorontsova, // Montenegrin Journal of Economics. – 2018. - Vol. 14 (4). – P. 069-084. DOI: 10.14254/1800-5845/2018.14-3.5.
Feruglio, N.; Anderson, D. Overview of Fiscal Decentralization. In Fiscal Decentralization Handbook edited by Nicolletta Feruglio and Dallas Anderson, Chapter 1. United Nations Development Program, Bratislava Regional Center.
Fiscal Decentralisation Database [Electronic resource] // The Organisation for Economic Co-operation and Development. – Retrieved from http://www.oecd.org/ctp /federalism/oecdfiscaldecentralisationdatabase.htm#C_Title. – Title from the screen.
Gemmell, N. Fiscal Decentralization And Economic Growth: Spending Versus Revenue Decentralization / Norman Gemmell, Richard Kneller, and Ismael Sanz // Economic Inquiry. – 2013. – Volume 51, Issue 4. – P. 1915-1931.
Hart, T. Fiscal decentralization. A public financial management introductory guide. [Electronic resource] / T. Hart, B. Welham, // Overseas Development Institute. – Retrieved from https://www.odi.org/sites/odi.org.uk /files/resource-documents/11063.pdf. – Title from the screen.
Lin, J. Fiscal Decentralization and Economic Growth in China / Justin Yifu Lin and Zhiqiang Liu // Economic Development and Cultural Change. – 2000. – Vol. 49, no. 1. – P. 1-21. https://doi.org/10.1086/452488.
Rodríguez‐Pose, A. Fiscal Decentralization and Economic Growth in Central and Eastern Europe / Andrés Rodríguez‐Pose and Ann Krøijer // Growth and change. Journal of Urban and Regional Policy. – 2009. – Volume 40, Issue 3. - P. 387-417.
Shah, A. Fiscal Decentralization in Developing and Transition Economies: Progress, Problems, and the Promise. Policy Research Working Paper; No.3282. World Bank, Washington, D. C.
Vasylieva, T. Optimization of the financial decentralization level as an instrument for the country’s innovative economic development regulation / Vasylieva, T., Harust, Yu., Vinnichenko, N., & Vysochyna, A. // Marketing and Management of Innovations. – 2018. – Vol. 4. – P. 382-391. http://doi.org/10.21272/mmi.2018.4-33.
World Development Indicators [Electronic resource] // World Bank DataBank. – Retrieved from https://databank. worldbank.org/source/world-development-indicators#. – Title from the screen.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
