БІБЛІОМЕТРИЧНИЙ АНАЛІЗ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ ПОНЯТЬ «ЕКОЛОГІЧНИЙ РИЗИК» ТА «МАРКЕТИНГ»
DOI:
https://doi.org/10.25140/2410-9576-2020-2-1(20)-104-110Ключові слова:
маркетинг, екологічний ризик, бібліометричний аналіз, запит, публікації, активність, термінологічна картаАнотація
Актуальність теми дослідження викликана зростанням публікаційної активності в області екологічного ризику, та пошуком взаємопов’язаних перспективних напрямків майбутніх досліджень. Постановка проблеми. В зв’язку зі збереженням тенденцій виникнення надзвичайних ситуацій, увага до вирішення проблем врахування екологічного ризику не втрачає актуальності серед дослідників різних наукових сфер. Зростання публікаційної активності дозволило накопичити значну базу даних, розгляд якої за допомогою методів бібліометричного аналізу може виявити нові напрями досліджень. Аналіз останніх досліджень і публікацій. За останні десятиліття дослідженню екологічних ризиків присвячені роботи багатьох зарубіжних та вітчизняних вчених. Взаємозв’язок між маркетингом та навколишнім середовищем є центральною темою дискусій щодо маркетингу стійкості. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Зміни, що відбуваються в розвитку сучасної економіки підштовхують до пошуку нових методів впливу на екологічні ризики. Одним з перспективних напрямів вважаються маркетингові інструменти управління екологічними ризиками. Постановка завдання. Аналіз поняття «екологічний ризик», формування його складових елементів, та виявлення наявності маркетингових складових в його структурі. Виклад основного матеріалу. У статті проведено бібліометричний аналіз понять «екологічний ризик» та «маркетинг». Для аналізу було визначено динаміку частоти застосування запиту «екологічний ризик» в пошукових системах, та динаміку публікаційної активності за даним поняттям в базах даних Scopus, за період 2005-2019 р.р. На основі відібраних публікацій за допомогою програми VOSviewer побудовані термінологічні карти за обраними поняттями, та виявлені їх основні точки перетину. Висновки. За результатами дослідження виявлено зниження, але стійке збереження уваги до проблем врахування екологічного ризику в діяльності суб’єктів господарювання. Обґрунтовано і пошагово описана методика дослідження поняття «екологічний ризик» з точки зору його сутності та структури. Чітка візуалізація дала можливість виділити маркетингові складові, що можуть впливати на екологічний ризик.Посилання
Beck, W. (2000). Risk Society. On the way to another Art Nouveau.
Picou, J. S., Marshall, B. K. (2002). Contemporary conceptions of environmental risk: Implications for resource management and policy. Sociological Practice, 4(4), p. 293-313.
Hyett, D. (2010,). Environmental risk assessment in environmental impact assessment–optional or mandatory? In IAIA10 Conference Proceedings: The Role of Impact Assessment in Transitioning to the Green Economy. 30th Annual Meeting of the International Association for Impact Assessment (p. 6-11).
Бурков, В. Н., Новиков, Д. А., Щепкин, А. В. (2008). Механизмы управления эколого-экономическими системами. М.: Физматлит.
Тэпман, Л. Н. (2002). Риски в экономике. М.: ЮНИТИ.
Шмаль, А. Г. (2010). Факторы экологической опасности & экологические риски. МУП «Бронницкие новостиТелевидение».
Качинський, А. Б. (2001). Екологічна безпека України: системний аналіз перспектив покращення. К.: НІСД, 310(1).
Козьменко, О. В. (2008). Страховий ринок України у контексті сталого розвитку.
Таранюк, К. В. (2014). Організаційно-економічні основи управління екологічним ризиком на регіональному рівні : дис. – Вид-во СумДУ, 2014.
Караєва, Н. В., Войтко, С. В., Сорокіна, Л. В. (2013). Ризик-менеджмент сталого розвитку енергетики: інформаційна підтримка прийняття рішень. – Електронний ресурс : https://www.voytko.kpi.in.ua.
Belz, F. M., Peattie, K. (2009). Sustainability marketing: A global perspective. Chichester: Wiley.
McDonald, S., Oates, C. J., Alevizou, P. J., Young, C. W., Hwang, K. (2012). Individual strategies for sustainable consumption. Journal of Marketing Management, 28(3-4), p. 445-468.
Prothero, A., Fitchett, J. A. (2000). Greening capitalism: Opportunities for a green commodity. Journal of Macromarketing, 20(1), p. 46-55.
Rettie, R., Burchell, K., Riley, D. (2012). Normalising green behaviours: A new approach to sustainability marketing. Journal of Marketing Management, 28(3-4), p. 420-444.
Kilbourne, W. E. (1998). Green marketing: A theoretical perspective. Journal of Marketing Management, 14(6), p. 641-655.
Peattie, K., Crane, A. (2005). Green marketing: Legend, myth, farce or prophesy? Qualitative Market Research: An International Journal, 8(4), p. 357-370.
Menon, A., Menon, A. (1997). Enviropreneurial marketing strategy: The emergence of corporate environmentalism as market strategy. The Journal of Marketing, 61(1), p. 51-67.
Gordon, R., Carrigan, M., Hastings, G. (2011). A framework for sustainable marketing. Marketing Theory, 11(2), p. 143-163.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
